ВИКОНУВАЛО — ЕТИМОЛОГІЯ
ви́конати
очевидно, запозичення з польської мови;
п. wykonać, як і ч. vykonati, слц. vykonať, вл. wykonać, нл. ст. wykonaś, є похідним утворенням від konać (konati) «конати, (ст.) викінчувати», спорідненого з укр. кона́ти;
бр. выканаць;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́кін
«виконання»
ви́кон
«виконана робота»
викона́вець
викона́вство
викона́вський
викона́вчий
вико́нувати
вико́нувач
выконывати
(XVI ст.)
невико́нний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| выканаць | білоруська |
| wykonać | верхньолужицька |
| wykonaś | нижньолужицька |
| wykonać | польська |
| vykonať | словацька |
| кона́ти | українська |
| vykonati | чеська |
| wykonaś | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України