ВИКЛЮЧНЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
клю́кати «клювати»
псл. kljukati «клювати; рубати», kljuka «закривлений дрюк, крюк»;
споріднене з лит. kliuti «зависнути, зачепитися», лтс. klaût «нахиляти, нагинати», лат. clāvis «ключ; дрюк; засув», сlāvus «гвіздок», гр. κλείς «засув, ключ», κλείω «запираю, засуваю», дірл. clō «гвіздок», а також н. Schlüssel «ключ», двн. slioƷban «запирати»;
іє. *(s)kleu- : *klau- «гак, крюк, ковінька; зачепити; заперти, замкнути»;
пов’язання з нвн. Krücke «милиця» (Machek ESJČ 256) викликає сумнів;
р. [клюка́ть] «ходити з палицею, кульгати», [клю́чить] «тс.», клюка́ «ломака, ковінька», п. kluka «дрюк з гаком, ключ у колодязі», ч. klika «клямка; ковінька», слц. kl’uka «корба, клямка, гак», вл. kluka «закривлення, гак», полаб. kl’áukə «penis», болг. клю́ка «плітка; інтрига», схв. [кљука] «гак; закривлений, роздвоєний дрюк», слн. kljúka «гак; закривлений дрюк; засув»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
виключа́ти
ви́ключний
заключний
клюк
«дерев’яний гак, дерев’яний гвіздок; вид дитячої гри Я; відлога Л Черк»
клю́ка
«ломака з сучком, ковінька»
клюка́стий
клю́ква
«лата на даху, кроква»
клю́цати
«рубати»
ключ
клю́ча
«дерев’яний гак»
ключа́р
клю́че
«крокви, скріплені попарно»
ключи́на
«жердина, лата, кроква Л»
ключи́ння
«жердини на даху»
(зб.)
ключи́тися
«проростати, пускати пагони»
клю́читися
«трапитися»
ключи́ця
ключівни́к
«мотузка на гаку, забитому в стелю, для навішування шкіри»
клю́чка
ключкува́ти
«метати петлі»
ключник
наклю́чистий
«згорблений»
підключи́ти
приключи́тися
при́ключка
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| клю́ка «плітка; інтрига» | болгарська |
| kluka «закривлення, гак» | верхньолужицька |
| κλείς «засув, ключ» | грецька |
| κλείω «запираю, засуваю» | грецька |
| slioƷan «запирати» | давньоверхньонімецька |
| clō «гвіздок» | давньоірландська |
| *(s)kleu- «гак, крюк, ковінька; зачепити; заперти, замкнути» | індоєвропейська |
| *klau- | індоєвропейська |
| clāvis «ключ; дрюк; засув» | латинська |
| сlāvus «гвіздок» | латинська |
| kaût «нахиляти, нагинати» | латиська |
| kliūˊti «зависнути, зачепитися» | литовська |
| Schlüssel «ключ» | німецька |
| Krücke «милиця» | нововерхньонімецька |
| kl'áu̯kə «penis» | полабська |
| kluka «дрюк з гаком, ключ у колодязі» | польська |
| kljukati «клювати; рубати» | праслов’янська |
| kljuka «закривлений дрюк, крюк» | праслов’янська |
| клюка́ть «ходити з палицею, кульгати» | російська |
| клю́чить «тс.» | російська |
| клюка́ «ломака, ковінька» | російська |
| кљy̏ка «гак; закривлений, роздвоєний дрюк» | сербохорватська |
| kl'uka «корба, клямка, гак» | словацька |
| kljúka «гак; закривлений дрюк; засув» | словенська |
| klika «клямка; ковінька» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України