ВИКАБЛУЧУЄТЬСЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
викаблу́чуватися «викривлятися, строїти міни»
можливо, похідне від каблу́к «підбор» і первісно означало «викручуватися на каблуках» або від [каблу́к] «дуга, частина кола», [каблу́ч] «обруч із кількох сплетених прутів»;
у такому разі можна припустити існування в давнину дієслова викаблу́чувати «вигинати, робити дугу», яке згодом набуло переносного значення і стало вживатися з часткою -ся;
бр. [выкаблу́чвацца] «викручуватися, вихвалятися»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
выкаблу́чвацца «викручуватися, вихвалятися» | білоруська |
каблу́к «підбор» | ? |
каблу́к «дуга, частина кола» | ? |
каблу́ч «обруч із кількох сплетених прутів» | ? |
викаблу́чувати «вигинати, робити дугу» | ? |
-ся | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України