ВИЗРІВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

зрі́ти «достигати»

псл. zьrěti, яке зводиться до того самого кореня іє. *g’er-/ gʼerə-gʼrē-, що й *zьr̥no «зерно»;
споріднене з дінд. járati, jīryati «старіє, стає трухлявим», járant- «старий», jaraḥ «старіючий», ав. zarəta «немічний від старості», azarəšant «нестаріючий», ос. zärona «старий», гр. γέρων «дід», γεργέριμος «дозрілі плоди», дісл. karl «чоловік; старий», дангл. сеоrl «вільна людина», вірм. cer «старий»;
р. зреть, п. zrzeć, zdrzeć, [zreć], ч. zráti, слц. zrieť, вл. zrać, нл. zdŕaś, болг. зре́я, м. зрее, схв. зрȅти, слн. zréti, стсл. зьрѣти;
Фонетичні та словотвірні варіанти

визріва́ти
дозріва́ти
дозрі́лий
зрі́лий
назріва́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
zarəta «немічний від старості» авестійська
azarəšant «нестаріючий» авестійська
зре́я болгарська
zrać верхньолужицька
cer «старий» вірменська
γέρων «дід» грецька
γεργέριμος «дозрілі плоди» грецька
сеоrl «вільна людина» давньоанглійська
járati давньоіндійська
jīryati «старіє, стає трухлявим» давньоіндійська
járant- «старий» давньоіндійська
jaraḥ «старіючий» давньоіндійська
karl «чоловік; старий» давньоісландська
*g'er- індоєвропейська
*z<SUP>ь</SUP>r̥no «зерно» індоєвропейська
gʼerə- індоєвропейська
зрее македонська
zdŕaś нижньолужицька
zärona «старий» осетинська
zrzeć польська
zdrzeć польська
zreć польська
zьrěti праслов’янська
зреть російська
зрȅти сербохорватська
zrieť словацька
zréti словенська
зьрѣти старослов’янська
zráti чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України