ВИЗК — ЕТИМОЛОГІЯ
ви́згати «тріщати, скрипіти»
псл. *vizgati, vizgjǫ, споріднене з viskati;
очевидно, звуконаслідувальне;
пор. такого ж типу нвн. wiehern «іржати», двн. wihōn «тс.», а також споріднене з цим свн. weijen, двн. weiōn, дат. vie «кричати», англ. діал. wicker «іржати» тощо;
характеристика слова як виключно російського (Шанский ЭСРЯ І 3, 94) помилкова;
р. визжа́ть,бр. ві́згат, болг. ви́жди «ірже»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
визк
«виск»
ві́зкіт
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| wicker «іржати» | англійська |
| ві́згат | білоруська |
| ви́жди «ірже» | болгарська |
| wihōn «тс.» | давньоверхньонімецька |
| weiōn | давньоверхньонімецька |
| vie «кричати» | датська |
| wiehern «іржати» | нововерхньонімецька |
| *vizgati | праслов’янська |
| визжа́ть | російська |
| weijen | середньоверхньнімецька |
| vizgjǫ | ? |
| такого | ? |
| wicker «іржати» | ? |
лязк «звук від удару по металу» (рідк.)
звуконаслідувальне утворення, паралельне до ляск, пор. [визк] і виск, лузга́ і луска́;
р. лязг зіставляється як звуконаслідувальне утворення з [лезга́] «базікало», яке пов’язується з [лозгота́ть] «тріщати, стрекотати, базікати безупинно», лит. lazgù, lazgėˊti «тс.»;
р. лязг, ля́згать;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ля́зкіт
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| lazgù | литовська |
| lazgėˊti «тс.» | литовська |
| лязг «базікало» | російська |
| лезга́ «базікало» | російська |
| лозгота́ть «базікало» | російська |
| лязг | російська |
| ля́згать | російська |
| ляск | українська |
| визк | українська |
| лузга́ | українська |
| луска́ | українська |
| виск | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України