ВИЗВОЛЯТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

похідне утворення від іменника во́ля (пор. ви́вільнити від ві́льний);

наявність у слові складного префікса ви-з-, характерного переважно для західнослов’янських мов (пор. ч. vyzdobiti «багато оздобити», vyzdvihnouti, ст. vyzdvihati «підіймати», vyzískati «здобути», vyzraditi «зрадити», vyztužiti «зміцнити», vyzvěděti «вивідати»), робить імовірною думку (Шанский ЭСРЯ І 3, 224) про запозичення слова з польської мови;

р. вы́зволить, вызволя́ть, бр. вы́зваліць, вызваля́ць, п. wyzwolić, wyzwalać, ст. wywolić;