ВИЗВОЛЬНИМ — ЕТИМОЛОГІЯ
ви́зволити
похідне утворення від іменника во́ля (пор. ви́вільнити від ві́льний);
наявність у слові складного префікса ви-з-, характерного переважно для західнослов’янських мов (пор. ч. vyzdobiti «багато оздобити», vyzdvihnouti, ст. vyzdvihati «підіймати», vyzískati «здобути», vyzraditi «зрадити», vyztužiti «зміцнити», vyzvěděti «вивідати»), робить імовірною думку (Шанский ЭСРЯ І 3, 224) про запозичення слова з польської мови;
р. вы́зволить, вызволя́ть, бр. вы́зваліць, вызваля́ць, п. wyzwolić, wyzwalać, ст. wywolić;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́звіл
визволи́тель
визво́льний
визво́льник
визволя́ти
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
вы́зваліць | білоруська |
wyzwolić | польська |
wyzwalać | польська |
вы́зволить | російська |
вызволя́ть | українська |
вызваля́ць | українська |
во́ля (пор. ви́вільнити від ві́льний) | ? |
ви-з- | ? |
wywolić | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України