ВИЗ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
виз «білуга, Acipenser huso L.» (іхт.)
припускається також (Machek ESJČ 705) субстратне «праєвропейське» походження цього слова;
п. wyż, ч. vyza, як і слц. vyza, вл. wyz, слн. víza «тс.», походять від двн. hūso «білуга» (нвн. Háusen «тс.»), яке зводиться до іє. *kūso-, що являє собою розширений варіант кореня *(s)keu- «вкривати, закутувати, обгортати»;
запозичення з польської або чеської мови;
Фонетичні та словотвірні варіанти
визи́на
«білужина»
віз
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| wyz | верхньолужицька |
| hūso «білуга» (нвн. Háusen «тс.») | давньоверхньонімецька |
| *kūso- | індоєвропейська |
| wyż | польська |
| vyza | словацька |
| víza «тс.» | словенська |
| vyza | чеська |
| субстратне «праєвропейське» | ? |
| *(s)keu- «вкривати, закутувати, обгортати» | ? |
визи́га «висушене сухожилля красної риби»
р. визи́га, вязи́га «тс.» зіставляється з укр. виз «білуга», п. вл. wyz, ч. vyz «тс.»;
очевидно, запозичення з російської мови;
бр. візі́га «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
визиґа
«білужина»
(1759)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| візі́га «тс.» | білоруська |
| wyz | верхньолужицька |
| wyz | польська |
| визи́га | російська |
| виз «білуга» | українська |
| vyz «тс.» | чеська |
| вязи́га «тс.» | ? |
ви́зів «випаровування»
п. wyziew «тс.» походить від ziewać «видихати повітря», спорідненого з укр. зіва́ти (див.);
запозичення з польської мови;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| wyziew «тс.» | польська |
| зіва́ти | українська |
| ziewać «видихати повітря» | ? |
зів
споріднене з лит. žióvauti «позіхати», лтс. žāvâtiês «зівати»;
псл. zěѵъ, пов’язане з *zьjati;
р. болг. м. зев, бр. зе́ў, п. ziew, ч. zívati, слц. zívať, вл. zywać, нл. zewaś, полаб. zevă (3 ос.), схв. зȇв, слн. zèv, zév, стсл. зѣвъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́зів
ви́зівнути
зі́ва
«позіхання; паща Ж; простір між нитками основи, куди проходить човник з веретеном Я»
зіва́йло
«зівака»
зіва́ка
зіва́ти
зі́ви
зі́вка
«раковина, Chama»
(зоол.)
зівни́й
«зябровий»
зі́во
«паща, горло»
зіво́к
зіво́та
зіву́н
роззів
«отвір»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| зе́ў | білоруська |
| зев | болгарська |
| zywać | верхньолужицька |
| žāvâtiês «зівати» | латиська |
| žióvauti «позіхати» | литовська |
| зев | македонська |
| zewaś | нижньолужицька |
| zevă (3 ос.) | полабська |
| ziew | польська |
| zěѵъ | праслов’янська |
| *zьjati | праслов’янська |
| зев | російська |
| зȇв | сербохорватська |
| zívať | словацька |
| zèv | словенська |
| zév | словенська |
| зѣвъ | старослов’янська |
| zívati | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України