ВИДІ — ЕТИМОЛОГІЯ
вид
псл. vidъ‹*veid-;
споріднене з лит. véidas «лице», лтс. veids «вид, форма», гот. witan, witaida «дивитися на що-небудь, споглядати», кімр. dwydd «присутність, наявність», лат. video «бачу», гр. (F)εἰδος «вид, форма»;
іє. *ueid-, *uid- «дивитися; знати»;
р. болг. м. вид, бр. від, др. видъ, п. вл. wid, ч. слц. vid, нл. widanje «вид, видимість», схв. вȗд, слн. vid, стсл. видъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви
«листівка»
вида́лець
«той, хто багато всього бачив»
вида́лий
«досвідчений»
вида́льщина
«бачена, відома річ»
ви́данський
«бачений»
вида́ти
вида́тий
«з великим обличчям»
виде́ць
«спостерігач, свідок»
видиво
ви́ди́мий
ви́ди́мо
ви́дитися
«увижатися»
ви́дище
«сон, привид»
ви́діти
видки́й
ви́дло
«видне місце»
ви́дмо
«привид, мара»
видна́к
«відкрите місце»
видничо́к
«видне місце, поличка в кутку сіней»
видні́ти
видно́
«погляд, вигляд; світле місце»
ви́дно
ви́днося
виднота́
видо́ви́сько
видо́вище
ви́до́к
«видне місце»
ви́дьмище
«тс.»
видю́чий
видю́щий
ви́нно
«видно»
відова́ти
«бачити»
зави́да
«заздрісна людина»
зави́дити
«позаздрити»
зави́дка
за́ви́дки
зави́дко
зави́дливий
зави́дна
за́ви́дний
«гідний заздрощів; [заздрісний Ж; помітний П»
за́ви́дник
за́видощі
за́ви́дувати
«заздрити»
завиду́щий
за́видь
зави́дько
завидю́щий
зви́дини
«розвідини»
зви́дити
«вибачити, пробачити»
зви́дитися
«з’явитися»
навидноті́
навидноці́
напови́д
«видіння, образ»
напови́дний
«зовнішній, уявний; привабливий, мальовничий»
наро́звидні
не́вид
«пекло»
невидаль
«дивина»
невидальце
«тс.»
невида́нський
«небувалий, дивовижний»
невиди́мка
невидок
«темне місце»
невидомий
«темний, непроглядний»
непови́дний
«непоказний»
обвидні́ти
о́вид
«обрій, виднокруг»
пови́дному
пови́дну
при́вид
при́видок
«привид»
про́вид
«провидіння»
прови́да
«привид»
прови́дець
прови́джувати
прови́диця
провиді́ння
прови́діти
провидли́вість
про́ви́дно
«сутінки, світанок»
розви́дніти
розвидня́тися
увижа́тися
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| від | білоруська |
| вид | болгарська |
| wid | верхньолужицька |
| witan | готська |
| видъ | давньоруська |
| *ueid- | індоєвропейська |
| dwydd «присутність, наявність» | кімрська |
| video «бачу» | латинська |
| veids «вид, форма» | латиська |
| véidas «лице» | литовська |
| вид | македонська |
| widanje «вид, видимість» | нижньолужицька |
| wid | польська |
| vidъ‹*veid- | праслов’янська |
| вид | російська |
| вȗд | сербохорватська |
| vid | словацька |
| vid | словенська |
| видъ | старослов’янська |
| vid | чеська |
| witaida «дивитися на що-небудь, споглядати» | ? |
| *uid- «дивитися; знати» | ? |
ві́за
запозичення з французької мови;
фр. visa походить від лат. visa, форми множини від visum «проглянуте», дієприкметника від дієслова video «бачу», спорідненого з псл. viděti, укр. [ви́діти], вид;
р. болг. м. схв. вúза, бр. ві́за, п. wiza, ч. слц. слн. vízum, вл. wizum;
Фонетичні та словотвірні варіанти
візува́льник
візува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ві́за | білоруська |
| вúза | болгарська |
| wizum | верхньолужицька |
| visa | латинська |
| вúза | македонська |
| wiza | польська |
| viděti | праслов’янська |
| вúза | російська |
| вúза | сербохорватська |
| vízum | словацька |
| vízum | словенська |
| ви́діти | українська |
| visa | французька |
| vízum | чеська |
| visum «проглянуте» | ? |
| video «бачу» | ? |
| вид | ? |
руберо́йд (покрівельний та ізоляційний матеріал)
запозичення з англійської мови;
виведення від лат. ruber «червоний» (CIC2 738; Sł. wyr. obcych 655; РЧДБЕ 638) помилкове;
англ. rubberoid «тс.» утворено від rubber «гума», похідного від rub «терти», спорідненого з дат. rubbe, норв. rubba «тс.», за допомогою суфікса -oid, який зводиться до гр. α̃ἰ˜δος «вид, вигляд», спорідненого з псл. vidъ, укр. вид;
р. бр. руберо́йд, п. ч. слц. ruberoid, болг. руберо́ид;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| rubberoid «тс.» | англійська |
| rubber «гума» | англійська |
| rub «терти» | англійська |
| -oid | англійська |
| руберо́йд | білоруська |
| руберо́ид | болгарська |
| εἰ˜δος «вид, вигляд» | грецька |
| rubbe | датська |
| ruber «червоний» | латинська |
| rubba «тс.» | норвезька |
| ruberoid | польська |
| vidъ | праслов’янська |
| руберо́йд | російська |
| ruberoid | словацька |
| вид | українська |
| ruberoid | чеська |
телеві́зія
запозичення із західноєвропейських мов;
нім. Televisión, фр. télévіsion, англ. televísion (утворене Г. Гернсбаком, 1911 р.) складаються з основ гр. τη̃λε «далеко» і лат. vīsiō «бачення», пов’язаного з video, -ēre «бачити», спорідненим з гр. εἰ˜δον «побачив», гот. witan «дивитися, спостерігати», weitan «бачити», лит. veizdėˊti «дивитися», прус. widdai «бачив», псл. viděti «бачити», укр. вид;
р. болг. телеви́зия, бр. тэлеві́зія, п. telewizja, ч. televize, televise, слц. televízia, м. телевизиja, схв. телевѝзиja, слн. televizíja;
Фонетичні та словотвірні варіанти
телевізі́йний
телеві́зор
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| televísion (утворене Г. Гернсбаком, 1911 р.) | англійська |
| тэлеві́зія | білоруська |
| телеви́зия | болгарська |
| witan «дивитися, спостерігати» | готська |
| weitan «бачити» | готська |
| τη̃λε «далеко» | грецька |
| εἰ˜δον «побачив» | грецька |
| vīsiō «бачення» | латинська |
| vidēre «бачити» | латинська |
| video | латинська |
| veizdėˊti «дивитися» | литовська |
| телевизиja | македонська |
| Televisión | німецька |
| telewizja | польська |
| viděti «бачити» | праслов’янська |
| widdai «бачив» | прусська |
| телеви́зия | російська |
| телевѝзиja | сербохорватська |
| televízia | словацька |
| televizíja | словенська |
| вид | українська |
| télévіsion | французька |
| televize | чеська |
| televise | чеська |
йод
запозичення з німецької чи французької мови;
нім. Jod, фр. iode відбивають новолатинську назву iodum, утворену в 1813 р. ГейЛюссаком від гр. ἰοειδής (прикм.) «пурпуровий, фіалковий», що складається з основ іменників ἰόv «фіалка», *Fια, очевидно, спорідненого з лат. viola «тс.», і εĩδος «вигляд», спорідненого з псл. vidъ, укр. вид;
назва пояснюється фіолетовим кольором пари йоду;
р. болг. йод, бр. ёд, п. ч. вл. jod, слц. слн. jód, м. јод, схв. јȏд;
Фонетичні та словотвірні варіанти
йоди́ди
йо́дистий
йо́дний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ёд | білоруська |
| йод | болгарська |
| jod | верхньолужицька |
| ἰοειδής «пурпуровий, фіалковий» (прикм.) | грецька |
| ἰόv «фіалка» | грецька |
| *Fια | грецька |
| εĩδος «вигляд» | грецька |
| viola «тс.» | латинська |
| јод | македонська |
| Jod | німецька |
| jod | польська |
| vidъ | праслов’янська |
| йод | російська |
| јȏд | сербохорватська |
| jód | словацька |
| jód | словенська |
| вид | українська |
| iode | французька |
| jod | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України