ВИДИТЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
вид
псл. vidъ‹*veid-;
споріднене з лит. véidas «лице», лтс. veids «вид, форма», гот. witan, witaida «дивитися на що-небудь, споглядати», кімр. dwydd «присутність, наявність», лат. video «бачу», гр. (F)εἰδος «вид, форма»;
іє. *ueid-, *uid- «дивитися; знати»;
р. болг. м. вид, бр. від, др. видъ, п. вл. wid, ч. слц. vid, нл. widanje «вид, видимість», схв. вȗд, слн. vid, стсл. видъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви
«листівка»
вида́лець
«той, хто багато всього бачив»
вида́лий
«досвідчений»
вида́льщина
«бачена, відома річ»
ви́данський
«бачений»
вида́ти
вида́тий
«з великим обличчям»
виде́ць
«спостерігач, свідок»
видиво
ви́ди́мий
ви́ди́мо
ви́дитися
«увижатися»
ви́дище
«сон, привид»
ви́діти
видки́й
ви́дло
«видне місце»
ви́дмо
«привид, мара»
видна́к
«відкрите місце»
видничо́к
«видне місце, поличка в кутку сіней»
видні́ти
видно́
«погляд, вигляд; світле місце»
ви́дно
ви́днося
виднота́
видо́ви́сько
видо́вище
ви́до́к
«видне місце»
ви́дьмище
«тс.»
видю́чий
видю́щий
ви́нно
«видно»
відова́ти
«бачити»
зави́да
«заздрісна людина»
зави́дити
«позаздрити»
зави́дка
за́ви́дки
зави́дко
зави́дливий
зави́дна
за́ви́дний
«гідний заздрощів; [заздрісний Ж; помітний П»
за́ви́дник
за́видощі
за́ви́дувати
«заздрити»
завиду́щий
за́видь
зави́дько
завидю́щий
зви́дини
«розвідини»
зви́дити
«вибачити, пробачити»
зви́дитися
«з’явитися»
навидноті́
навидноці́
напови́д
«видіння, образ»
напови́дний
«зовнішній, уявний; привабливий, мальовничий»
наро́звидні
не́вид
«пекло»
невидаль
«дивина»
невидальце
«тс.»
невида́нський
«небувалий, дивовижний»
невиди́мка
невидок
«темне місце»
невидомий
«темний, непроглядний»
непови́дний
«непоказний»
обвидні́ти
о́вид
«обрій, виднокруг»
пови́дному
пови́дну
при́вид
при́видок
«привид»
про́вид
«провидіння»
прови́да
«привид»
прови́дець
прови́джувати
прови́диця
провиді́ння
прови́діти
провидли́вість
про́ви́дно
«сутінки, світанок»
розви́дніти
розвидня́тися
увижа́тися
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| від | білоруська |
| вид | болгарська |
| wid | верхньолужицька |
| witan | готська |
| видъ | давньоруська |
| *ueid- | індоєвропейська |
| dwydd «присутність, наявність» | кімрська |
| video «бачу» | латинська |
| veids «вид, форма» | латиська |
| véidas «лице» | литовська |
| вид | македонська |
| widanje «вид, видимість» | нижньолужицька |
| wid | польська |
| vidъ‹*veid- | праслов’янська |
| вид | російська |
| вȗд | сербохорватська |
| vid | словацька |
| vid | словенська |
| видъ | старослов’янська |
| vid | чеська |
| witaida «дивитися на що-небудь, споглядати» | ? |
| *uid- «дивитися; знати» | ? |
видю́к «мак-самосій, Papaver rhoeas L.»
за народною етимологією, назва видю́к або відю́к пов’язується із словом ві́дьма, бо, за переказами, насіння цього маку господарі розсівали по своїх дворах на день св. Георгія (Юрія) 23 квітня (5 травня), «щоб відьми не ходили до корів»;
пор. інші назви цієї ж рослини зіркатий мак, зіркач, пов’язані з зір, зи́ркнути;
назви мотивуються тим, що під час достигання у верхній частині коробочки маку-самосію відкриваються отвори (ніби вічка), через які при розхитуванні вітром зернятка маку розсіваються;
похідні утворення від ви́діти;
Фонетичні та словотвірні варіанти
виду́н
видю́х
видю́ха
видя́к
відук
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| видю́к або відю́к | ? |
| ві́дьма | ? |
| Георгія | ? |
| інші | ? |
| зіркач | ? |
| зір | ? |
| зи́ркнути | ? |
| ви́діти | ? |
ві́за
фр. visa походить від лат. visa, форми множини від visum «проглянуте», дієприкметника від дієслова video «бачу», спорідненого з псл. viděti, укр. [ви́діти], вид;
запозичення з французької мови;
р. болг. м. схв. вúза, бр. ві́за, п. wiza, ч. слц. слн. vízum, вл. wizum;
Фонетичні та словотвірні варіанти
візува́льник
візува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ві́за | білоруська |
| вúза | болгарська |
| wizum | верхньолужицька |
| visa | латинська |
| вúза | македонська |
| wiza | польська |
| viděti | праслов’янська |
| вúза | російська |
| вúза | сербохорватська |
| vízum | словацька |
| vízum | словенська |
| ви́діти | українська |
| visa | французька |
| vízum | чеська |
| visum «проглянуте» | ? |
| video «бачу» | ? |
| вид | ? |
візи́т
лат. vīsitāre «тс.» походить від vīsere «оглядати, відвідувати», пов’язаного з vidēre «бачити», прямим відповідником псл. viděti, укр. [ви́діти];
фр. visite «відвідини» є похідним від дієслова visiter «відвідувати», запозиченого з латинської мови;
укр. візи́та і р. заст. визита через польське посередництво, а укр. візи́т і р. визи́т безпосередньо запозичено з французької мови;
р. визит (1702), визита (1697), бр. візі́т, п. wizyta, ч. слц. vizita, болг. схв. визúта, м. визита, слн. vizíten «візитний»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
візи́та
візита́ція
візите́р
візити́рка
«віконце в дверях для спостереження»
візиті́вка
«візитна картка»
візи́тка
«тс.»
візитува́ти
«робити візит»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| візі́т | білоруська |
| визúта | болгарська |
| vīsitāre «тс.» | латинська |
| визита | македонська |
| wizyta | польська |
| viděti | праслов’янська |
| визита | російська |
| визи́т | російська |
| визит (1702) | російська |
| визúта | сербохорватська |
| vizita | словацька |
| vizíten «візитний» | словенська |
| ви́діти | українська |
| візи́та | українська |
| візи́т | українська |
| визита (1697) | українська |
| visite «відвідини» | французька |
| vizita | чеська |
| vīsere «оглядати, відвідувати» | ? |
| vidēre «бачити» | ? |
| visiter «відвідувати» | ? |
| визита | ? |
гід
фр. guide «гід, провідник» запозичене з італійської або провансальської мови;
запозичення з французької мови;
іт. пров. guida «тс.», в свою чергу, походить, очевидно, від франк. *wîtan «показувати, знати», спорідненого з дангл. wit «бачити», псл. viděti, укр. ви́діти;
р. болг. гид, бр. гід, п. gid;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гід | білоруська |
| гид | болгарська |
| wit «бачити» | давньоанглійська |
| guida «тс.» | італійська |
| gid | польська |
| viděti | праслов’янська |
| guida «тс.» | провансальська |
| гид | російська |
| ви́діти | українська |
| *wîtan «показувати, знати» | франкська |
| guide «гід, провідник» | французька |
досві́дки «до побачення»
очевидно, пов’язане з р. до свида́ния, де свида́ние є префіксальним утворенням від дієслова ви́деть, що відповідає укр. ви́діти;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| до свида́ния | російська |
| ви́діти | українська |
| свида́ние | ? |
| ви́деть | ? |
нічви́д «(зоол.) кажан, Vespertilio; (орн.) дрімлюга, Caprimulgus europaeus L. Ж; сова; людина, що волочиться ночами О»
складне утворення з основ ніч і ви́діти (букв. «той, що бачить уночі»; пор. [нічнови́дний] «який бачить уночі» Ж, п. nocowidz «той, що краще ба-чить у темряві, ніж при світлі»);
Фонетичні та словотвірні варіанти
мечве́док
«кажан»
мечви́д
мичви́д
«тс.»
нечві́т
«тс.»
ничвiть
«кажан; сова; людина, що волочиться ночами»
ничви́д
«кажан»
нічви́док
«кажан; дрімлюга»
нічві́т
нічнови́д
«дрімлюга»
ночви́д
«кажан; дрімлюга»
ночови́д
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| nocowidz | польська |
| ніч (букв. «той, що бачить уночі»; пор. [нічнови́дний] «який бачить уночі» Ж, п. nocowidz «той, що краще ба-чить у темряві, ніж при світлі») | українська |
| ви́діти (букв. «той, що бачить уночі»; пор. [нічнови́дний] «який бачить уночі» Ж, п. nocowidz «той, що краще ба-чить у темряві, ніж при світлі») | українська |
нічви́дний «непривабливий, негарний»
очевидно, складне утворення з [ніч] «ніщо, нічого» і ви́діти;
Фонетичні та словотвірні варіанти
нечви́дний
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ніч «ніщо, нічого» | українська |
| ви́діти | українська |
реві́зія «обстеження, перевірка»
пізньолат. revisio «перегляд» утворене від лат. revīso «знову дивлюся, розглядаю; знову приходжу, навіщаю», пов’язаного з revideo «знову навіщаю, приходжу», префіксальним похідним від video «бачу, дивлюся», спорідненого з гот. witan «дивитися; спостерігати», лит. veizdė́ti «бачити», véidas «лице, обличчя», псл. viděti, укр. ви́діти;
запозичено через польське посередництво з пізньолатинської мови;
р. болг. реви́зия, бр. рэві́зія, п. rewizja «обшук, трус; ревізія; перегляд; зведення, остання коректура», ч. revize, слц. revízia, вл. rewizijа, м. ревизиja, схв. рѐвӣзиjа, слн. revizíja «ревізія; зведення»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ревізіоні́зм
ревізіоні́ст
ревізіоністи́чний
ревізіоні́стський
ревізо́р
ревізува́ти
реві́зький
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рэві́зія | білоруська |
| реви́зия | болгарська |
| rewizijа | верхньолужицька |
| witan «дивитися; спостерігати» | готська |
| revīso «знову дивлюся, розглядаю; знову приходжу, навіщаю» | латинська |
| veizdė́ti «бачити» | литовська |
| ревизиja | македонська |
| revisio «перегляд» | пізньолатинська |
| rewizja «обшук, трус; ревізія; перегляд; зведення, остання коректура» | польська |
| viděti | праслов’янська |
| реви́зия | російська |
| рѐвӣзиjа | сербохорватська |
| revízia | словацька |
| revizíja «ревізія; зведення» | словенська |
| ви́діти | українська |
| revize | чеська |
| revideo «знову навіщаю, приходжу» | ? |
| video «бачу, дивлюся» | ? |
| véidas «лице, обличчя» | ? |
іде́я
нім. Idée, фр. idée походять від лат. idea, що відтворює гр. ιδέα «вигляд; ідея», пов’язане з ίδεĩν «бачити» (аорист), спорідненим з лат. video «бачу», псл. viděti, укр. ви́діти;
запозичення з західноєвропейських мов;
р. болг. иде́я, бр. іде́я, п. ч. слц idea, вл. нл. ideja, м. схв.идеја, слн. ideja;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| іде́я | білоруська |
| иде́я | болгарська |
| ideja | верхньолужицька |
| ιδέα «вигляд; ідея» | грецька |
| ίδεĩν «бачити» (аорист) | грецька |
| idea | латинська |
| video «бачу» | латинська |
| схв | македонська |
| ideja | нижньолужицька |
| Idée | німецька |
| idea | польська |
| viděti | праслов’янська |
| иде́я | російська |
| idea | словацька |
| idéja | словенська |
| ви́діти | українська |
| idée | французька |
| idea | чеська |
і́дол
через церковнослов’янське посередництво запозичено в давньоруську мову з грецької;
гр. εἴδωλον «подоба, образ» зводиться до ἰδεĩν «бачити» (аорист), споріднекого з лат. video «бачу», псл. viděti, укр. ви́діти;
р. болг. м. и́дол, бр. і́дал, др. идолъ, п. ч. слц. вл. ídol, схв. ùдол, слн. idól, стсл. идолъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
и́дол
и́дольство
идоля́н
идоля́нин
і́долка
ідоля́нин
«язичник»
(заст.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| і́дал | білоруська |
| и́дол | болгарська |
| ídol | верхньолужицька |
| εἴδωλον «подоба, образ» | грецька |
| ἰδεĩν «бачити» (аорист) | грецька |
| идолъ | давньоруська |
| video «бачу» | латинська |
| и́дол | македонська |
| ídol | польська |
| viděti | праслов’янська |
| и́дол | російська |
| ùдол | сербохорватська |
| ídol | словацька |
| idól | словенська |
| идолъ | старослов’янська |
| ви́діти | українська |
| ídol | чеська |
імпровіза́ція
запозичення з французької мови;
фр. improvisation пов’язане з дієсловом improviser «імпровізувати», яке походить від іт. improvvisare «тс.», пов’язаного з improvviso «несподіваний, непередбачений, раптовий», що походить від лат. imprōvīsus «тс.», утвореного із заперечної частки in- (im-) і дієприкметника prōvīsus від дієслова prōvideo «передбачаю», що складається з префікса prō- «перед-, за-», спорідненого з псл. pro-, pra-, укр. про-, і дієслова video «бачу, спостерігаю», спорідненого з псл. viděti, укр. ви́діти;
р. болг. Импровиза́ция, бр. імправіза́цыя, п. improwizacja, ч. improvizace, слц. improvizácia, вл. нл. improwizacija, м. схв. импровиза́ција, слн. improvizácija;
Фонетичні та словотвірні варіанти
імпровіза́тор
імпровізува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| імправіза́цыя | білоруська |
| импровиза́ция | болгарська |
| improwizacija | верхньолужицька |
| improvvisare «тс.» | італійська |
| improvviso «несподіваний, непередбачений, раптовий» | італійська |
| imprōvīsus «тс.» | латинська |
| prōvideo «передбачаю» (im-) | латинська |
| prō- «перед-, за-» | латинська |
| video «бачу, спостерігаю» | латинська |
| импровиза́ција | македонська |
| improwizacija | нижньолужицька |
| improwizacja | польська |
| pro- | праслов’янська |
| pra- | праслов’янська |
| viděti | праслов’янська |
| импровиза́ция | російська |
| импровиза́ција | сербохорватська |
| improvizácia | словацька |
| improvizácija | словенська |
| про- | українська |
| ви́діти | українська |
| improvisation «імпровізувати» | французька |
| improviser | французька |
| improvizace | чеська |
істо́рія
через церковнослов’янське посередництво запозичено в давньоруську мову з грецької;
гр. ἱστορία «розпитування; дослідження; відомості; знання, наука; розповідь про минуле, історія» пов’язане з οδα (*Foĩδα), ἵσμεν «знаю», спорідненим з εδον «бачу», ἰδεĩν «бачити», лат. video «бачу», псл. viděti «бачити», укр. [ви́діти];
р. болг. исто́рия, бр. гісто́рыя, др. история, п. historia, historyk, ч. historie, слц. historia, вл.нл. historija, м. истоpиja, схв. xcmōpиja, cmopиja, слн. histórija, стсл. историчьскъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
істори́зм
істо́рик
істори́чний
істория
(1653)
істо́рійка
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гісто́рыя | білоруська |
| исто́рия | болгарська |
| ἱστορία «розпитування; дослідження; відомості; знання, наука; розповідь про минуле, історія» | грецька |
| ἵσμεν «знаю» | грецька |
| ει˜δον «бачу» | грецька |
| ἰδεĩν «бачити» | грецька |
| *Foĩδα | грецька |
| история | давньоруська |
| video «бачу» | латинська |
| истоpиja | македонська |
| historia | польська |
| historyk | польська |
| viděti «бачити» | праслов’янська |
| исто́рия | російська |
| xcmōpиja | сербохорватська |
| historia | словацька |
| histórija | словенська |
| историчьскъ | старослов’янська |
| ви́діти | українська |
| historie | чеська |
| οι˜δα | ? |
| historija | ? |
іч «бач, дивись» (виг.)
кінцеве ч замість ш з’явилось під впливом синонімічного вигуку ач;
р. ишь, бр. [іш]՝,– результат скорочення форми дієслова 2 ос. одн. [виш] (‹ви́диш);
Фонетичні та словотвірні варіанти
иш
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| іш (‹ви́диш) | білоруська |
| ишь | російська |
| ви́диш | російська |
| виш 2 ос. одн. | російська |
прові́зія «продовольство, їстівні припаси; [винагорода за зусилля і витрати Нед; процент, знижка як комісійні Нед]»
через польську або німецьку мову (н. Provisión «комісійні; провізія») запозичено з латинської;
лат. prōvīsio «передбачення; турбота, піклування» (зокрема, prōvīsio annonaria «продовольче постачання», букв. «піклування про продовольство») є похідним від дієслова prōvideo «передбачаю; заздалегідь піклуюся; заздалегідь готую», утвореного за допомогою префікса pro-, спорідненого з укр. про від дієслова video «бачу», спорідненого з псл. viděti, укр. [ви́діти] «бачити»;
р. болг. прови́зия «провізія», бр. праві́зія «тс.», п. prowizja «комісійні; провізія», ч. provize «комісійні», provise, слц. provízia, вл. prowizija, м. провизиjа, схв. про̀вӣзиjа, слн. provizíja «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
провізі́йний
прові́зний
«стосовний до провізії, процентів»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| праві́зія «тс.» | білоруська |
| прови́зия «провізія» | болгарська |
| prowizija | верхньолужицька |
| prōvīsio «передбачення; турбота, піклування» (зокрема, prōvīsio annonaria «продовольче постачання», букв. «піклування про продовольство») | латинська |
| prōvideo «передбачаю; заздалегідь піклуюся; заздалегідь готую» | латинська |
| video «бачу» | латинська |
| провизиjа | македонська |
| Provisión | німецька |
| Provisión | німецька |
| prowizja «комісійні; провізія» | польська |
| viděti | праслов’янська |
| прови́зия «провізія» | російська |
| про̀вӣзиjа | сербохорватська |
| provízia | словацька |
| provizíja «тс.» | словенська |
| про «бачу» | українська |
| ви́діти «бачити» | українська |
| provize «комісійні» | чеська |
| provise «комісійні» | чеська |
юриспруде́нція «сукупність наук про право, правознавство»
запозичення з латинської мови;
лат. jūrisprūdentia «юриспруденція, правознавство» є складним словом, утвореним із компонентів jūs (род. в. одн. jūris) «право» і prūdentia «знання», похідного від prūdēns (род. в. одн. prūdentis) «свідомий; обізнаний, досвідчений», що виникло з дієприкметника *prōvĭdens, утвореного від prōvĭdeo «передбачаю; заздалегідь піклуюся; заздалегідь готую», пов’язаного з videō «бачу», спорідненого з псл. viděti, укр. [ви́діти] «бачити»;
р. болг. юриспруде́нция, бр. юрыспрудýнцыя, п. jurysprudencja, ч. jurisprudencе, слц. jurіsprudencіa, схв. jуриспрудѐнциja, слн. jurіsprudånca;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| юрыспрудýнцыя | білоруська |
| юриспруде́нция | болгарська |
| jūrisprūdentia «юриспруденція, правознавство» | латинська |
| jurysprudencja | польська |
| viděti | праслов’янська |
| юриспруде́нция | російська |
| jуриспрудѐнциja | сербохорватська |
| jurіsprudencіa | словацька |
| jurіsprudånca | словенська |
| ви́діти «бачити» | українська |
| jurisprudencе | чеська |
| jūris «право» | ? |
| prūdentia «знання» | ? |
| prūdentis «свідомий; обізнаний, досвідчений» | ? |
| *prōvĭdens | ? |
| prōvĭdeo «передбачаю; заздалегідь піклуюся; заздалегідь готую» | ? |
| videō «бачу» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України