ВИБРУДОК — ЕТИМОЛОГІЯ
бруд «нечистота»
очевидно, псл. bru-d-ъ-, спочатку «щось гостре, неприємне на смак» або «щось замазане», потім «гидота, бруд», пов’язане з bridъ «бридота» похідне від іє. *bher- «скребти, різати»;
зіставляється також (ЭССЯ 3, 44–45) з лат. de-frutum «варене сусло», фрак. βρυτος (βρουτος) «ячмінне пиво»;
зіставлення з герм. *smud- (нвн. Schmutz «бруд») (Machek ESJČ 69) позбавлене підстав;
р. діал. бр. бруд, п. слц. brud, вл. нл. brud(a), ч. bruditi, мор. [břud];
Фонетичні та словотвірні варіанти
бру́ди́ти
брудни́й
брудни́ти
брудні́ти
брудно́та
бруднува́тий
брудо́та
ви́брудок
«брудний осад; ранній викидень»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
бруд | білоруська |
brud(a) | верхньолужицька |
*smud- (нвн. Schmutz «бруд»)(Machek ESJČ 69) | германські |
*bher- «скребти, різати» | індоєвропейська |
de-frutum «варене сусло» | латинська |
břud | моравське |
brud(a) | нижньолужицька |
brud | польська |
bru-d-ъ- | праслов’янська |
бруд | російська |
brud | словацька |
βρυτος «ячмінне пиво» (βρο$υτος) | фракійська |
bruditi | чеська |
спочатку «щось гостре, неприємне на смак» | ? |
або «щось замазане» | ? |
потім «гидота, бруд» | ? |
bridъ «бридота» | ? |
бруд | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України