ВИБАГЛИВІ — ЕТИМОЛОГІЯ
багти́ «бажати»
псл. *bagti, bagnǫti, *bažēti ‹*bagēti, утворення від того самого кореня, що й бага́ття;
пряме значення в минулому – «горіти, пектись», далі, очевидно, «терпіти спрагу» (пор. пражити «смажити»– прагнення «бажання»);
пов’язання з лит. gobetis «бажати, бути хтивим» і припущення метатези b i g на слов’янському ґрунті (Machek ESJČ 49) непереконливе;
р. [бажа́ть, бажи́ть], бр. бажа́ць, п. [zabagać się], ч. bažiti, слц. bažiť, [bahnuť]);
Фонетичні та словотвірні варіанти
бага́
ба́гнути
багчи́
бажа́ти
бажи́ти
бажі́ти
бажни́й
бога́ти
ви́баг
виба́ганка
«примха»
вибага́ти
«вигадувати; розуміти; виявляти примхливі бажання»
ви́багливець
виба́гливий
виба́жний
за́баг
заба́ганка
забага́ти
наба́жний
незаба́гливий
побажа́ння
прибаг
прибага́ти
прибагну́ти
приба́гом
«випадково, з примхи»
приба́гти
приба́жний
«бажаний з примхи»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бажа́ць | білоруська |
| gobetis «бажати, бути хтивим» | литовська |
| zabagać się | польська |
| *bagti | праслов’янська |
| бажа́ть | російська |
| bažiť | словацька |
| бажи́ть | українська |
| bahnuť | українська |
| bažiti | чеська |
| bagnǫti | ? |
| *bažēti | ? |
| бага́ття | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України