ВЕХ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
вех «Sium latifolium L.; [віха, цикута, Cicuta virosa L.]» (бот.)
споріднене з віха «цикута», очевидно, як колишня редукована форма кореня *ѵьх-‹*ѵĭхпри повній формі věx-‹*voix-;
р. вëх «віха», п. wiech «тс.»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
wiech «тс.» | польська |
віха «цикута» | ? |
*ѵьх-‹*ѵĭхпри | ? |
вëх «віха» | ? |
бех «болиголов, Cicuta virosa L.; сусак зонтичний, Butomus umbellatus L. Mak» (бот.)
результат видозміни деетимологізованої форми [вех] «цикута», можливо, зближеної з [бесиво] «блекота» (пор. [бєс] «сусак» Mak);
р. [бех] «болиголов»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
вех «цикута» | ? |
бесиво «блекота» (пор. [бєс] «сусак» Mak) | ? |
бех «болиголов» | ? |
ві́ха́ «цикута, Cicuta virosa L.» (бот.)
очевидно, результат перенесення назви ві́ха́ «віхоть» за зовнішньою подібністю зонтика цикути до віхи;
форма з е, можливо, виникла під впливом вех «Sium latifolium, цикута»;
р. вех «цикута», бр. [вяха, віха] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
в'юха
весь
«тс.»
ве́ха́
«цикута; блекота, Hyosciamus niger L. Я»
виха
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
вяха | білоруська |
віха «тс.» | українська |
ві́ха́ «віхоть» | ? |
вех «Sium latifolium, цикута» | ? |
вех «цикута» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України