ВЕХ — ЕТИМОЛОГІЯ

вех «Sium latifolium L.; [віха, цикута, Cicuta virosa L.]» (бот.)

споріднене з віха «цикута», очевидно, як колишня редукована форма кореня *ѵьх-‹*ѵĭхпри повній формі věx-‹*voix-;
р. вëх «віха», п. wiech «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
wiech «тс.» польська
віха «цикута» ?
*ѵьх-‹*ѵĭхпри ?
вëх «віха» ?

бех «болиголов, Cicuta virosa L.; сусак зонтичний, Butomus umbellatus L. Mak» (бот.)

результат видозміни деетимологізованої форми [вех] «цикута», можливо, зближеної з [бесиво] «блекота» (пор. [бєс] «сусак» Mak);
р. [бех] «болиголов»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
вех «цикута» ?
бесиво «блекота» (пор. [бєс] «сусак» Mak) ?
бех «болиголов» ?

ві́ха́ «цикута, Cicuta virosa L.» (бот.)

очевидно, результат перенесення назви ві́ха́ «віхоть» за зовнішньою подібністю зонтика цикути до віхи;
форма з е, можливо, виникла під впливом вех «Sium latifolium, цикута»;
р. вех «цикута», бр. [вяха, віха] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

в'юха
весь «тс.»
ве́ха́ «цикута; блекота, Hyosciamus niger L. Я»
виха
Етимологічні відповідники

Слово Мова
вяха білоруська
віха «тс.» українська
ві́ха́ «віхоть» ?
вех «Sium latifolium, цикута» ?
вех «цикута» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України