ВЕТО — ЕТИМОЛОГІЯ
ве́то
нове запозичення з латинської мови;
лат. veto «не дозволяю» певної етимології не має, тлумачиться по-різному;
р. болг. м. ве́то, бр. ве́та, п. weto, veto, ч. veto, слц. слн. véto, вл. weto, схв. вȇто, вéто;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ве́та | білоруська |
| ве́то | болгарська |
| weto | верхньолужицька |
| veto «не дозволяю» | латинська |
| ве́то | македонська |
| weto | польська |
| veto | польська |
| вȇто | сербохорватська |
| véto | словацька |
| véto | словенська |
| вéто | українська |
| veto | чеська |
| ве́то | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України