ВЕТЕРИНАР — ЕТИМОЛОГІЯ
ветерина́р
запозичення з латинської мови;
лат. veterinārius «ветеринар; такий, що стосується робочої худоби, призначений для худоби» походить від veterina «робоча худоба»;
за іншим припущенням (Никольский ФЗ 1893 V 69), лат. veterinārius є еклектичним утворенням з кельтських слів vee «худоба», teeren «хворіти» і arts «медик», отже, «лікар хворої худоби»;
р. болг. ветерина́р, бр. ветэрына́р, п. weterynarz, ч. veterinář, слц. veterinár, м. ветеринар, схв. ветеринāр, слн. veterínar;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ветерина́рі́я
ветеринарува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ветэрына́р | білоруська |
| ветерина́р | болгарська |
| veterinārius «ветеринар; такий, що стосується робочої худоби, призначений для худоби» | латинська |
| veterinārius є еклектичним утворенням з кельтських слів vee «худоба» | латинська |
| ветеринар | македонська |
| weterynarz | польська |
| ветерина́р | російська |
| ветеринāр | сербохорватська |
| veterinár | словацька |
| veterínar | словенська |
| veterinář | чеська |
| veterina «робоча худоба» | ? |
| teeren «хворіти» | ? |
| arts «медик» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України