ВЕСТИБЮЛЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
вестибю́ль
запозичення з французької мови;
фр. vestibule походить від лат. vestibulum «передпокій, сіни», що утворилося з давнішого *ver(o)^stabulum «площадка перед дверима», яке складається з основ іменників *uero- «двері», спорідненого з дісл. vor «загорожа», псл. ѵоrъ, укр. вір «тс.», воро́та, і stabulum «стоянка, стайня, заїжджий двір», похідного від кореня *stā- «стояти», того самого, що і в псл. stati, укр. ста́ти;
р. вестибю́ль, бр. вестыбюль, п. westybul, ч. слц. vestibul, болг. вестибю́л, м. вестибил, схв. вèстибил, слн. vestibul;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| вестыбюль | білоруська |
| вестибю́л | болгарська |
| vor «загорожа» | давньоісландська |
| vestibulum «передпокій, сіни» | латинська |
| вестибил | македонська |
| westybul | польська |
| ѵоrъ | праслов’янська |
| stati | праслов’янська |
| вестибю́ль | російська |
| вèстибил | сербохорватська |
| vestibul | словацька |
| vestibul | словенська |
| вір «тс.» | українська |
| ста́ти | українська |
| vestibule | французька |
| vestibul | чеська |
| *ver(o)^stabulum «площадка перед дверима» | ? |
| *uero- «двері» | ? |
| воро́та | ? |
| stabulum «стоянка, стайня, заїжджий двір» | ? |
| *stā- «стояти» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України