ВЕСЛЯРІ — ЕТИМОЛОГІЯ

весло́

псл. veslo ‹*vez-slo, утворене від того самого кореня, що й дієслово vezti «везти»;
споріднене з лат. velum «вітрило» ‹*vesclum;
іє *uegh-slo-m;
припущувана первісна форма *veztlo (Mikl. VGr. II 101; Brückner 623) малоймовірна;
спроба виведення від кореня *uegh«рухати чим-небудь» через псл. *veg-slo (Machek ESJČ 685) досить сумнівна;
р. болг. весло́, бр. вясло́, др. весло, п. полаб. wiosło, ч. слц. veslo, вл. wjesło, нл. wjasło, м. весло, схв. Ве́сло, слн. vèslo;
Фонетичні та словотвірні варіанти

весе́льный
весле́нник «весляр»
веслови́й
веслува́ти
веслу́н
веслю́га «висока на зріст людина»
весля́р «тс.»
весля́рка
Етимологічні відповідники

Слово Мова
вясло́ білоруська
весло́ болгарська
wjesło верхньолужицька
весло давньоруська
velum «вітрило» латинська
весло македонська
wjasło нижньолужицька
wiosło полабська
wiosło польська
veslo праслов’янська
*veg-slo праслов’янська
весло́ російська
Ве́сло сербохорватська
veslo словацька
vèslo словенська
veslo чеська
vezti «везти» ?
*vesclum ?
*uegh-slo-m ?
*veztlo ?
*uegh «рухати чим-небудь» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України