ВЕСЛЯР — ЕТИМОЛОГІЯ
весло́
псл. veslo ‹*vez-slo, утворене від того самого кореня, що й дієслово vezti «везти»;
споріднене з лат. velum «вітрило» ‹*vesclum;
іє *uegh-slo-m;
припущувана первісна форма *veztlo (Mikl. VGr. II 101; Brückner 623) малоймовірна;
спроба виведення від кореня *uegh«рухати чим-небудь» через псл. *veg-slo (Machek ESJČ 685) досить сумнівна;
р. болг. весло́, бр. вясло́, др. весло, п. полаб. wiosło, ч. слц. veslo, вл. wjesło, нл. wjasło, м. весло, схв. Ве́сло, слн. vèslo;
Фонетичні та словотвірні варіанти
весе́льный
весле́нник
«весляр»
веслови́й
веслува́ти
веслу́н
веслю́га
«висока на зріст людина»
весля́р
«тс.»
весля́рка
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| вясло́ | білоруська |
| весло́ | болгарська |
| wjesło | верхньолужицька |
| весло | давньоруська |
| velum «вітрило» | латинська |
| весло | македонська |
| wjasło | нижньолужицька |
| wiosło | полабська |
| wiosło | польська |
| veslo | праслов’янська |
| *veg-slo | праслов’янська |
| весло́ | російська |
| Ве́сло | сербохорватська |
| veslo | словацька |
| vèslo | словенська |
| veslo | чеська |
| vezti «везти» | ? |
| *vesclum | ? |
| *uegh-slo-m | ? |
| *veztlo | ? |
| *uegh «рухати чим-небудь» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України