ВЕСЛАМ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
весло́
спроба виведення від кореня *uegh«рухати чим-небудь» через псл. *veg-slo (Machek ESJČ 685) досить сумнівна;
припущувана первісна форма *veztlo (Mikl. VGr. II 101; Brückner 623) малоймовірна;
іє *uegh-slo-m;
споріднене з лат. velum «вітрило» ‹*vesclum;
псл. veslo ‹*vez-slo, утворене від того самого кореня, що й дієслово vezti «везти»;
р. болг. весло́, бр. вясло́, др. весло, п. полаб. wiosło, ч. слц. veslo, вл. wjesło, нл. wjasło, м. весло, схв. Ве́сло, слн. vèslo;
Фонетичні та словотвірні варіанти
весе́льный
весле́нник
«весляр»
веслови́й
веслува́ти
веслу́н
веслю́га
«висока на зріст людина»
весля́р
«тс.»
весля́рка
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
вясло́ | білоруська |
весло́ | болгарська |
wjesło | верхньолужицька |
весло | давньоруська |
velum «вітрило» | латинська |
весло | македонська |
wjasło | нижньолужицька |
wiosło | полабська |
wiosło | польська |
*veg-slo | праслов’янська |
veslo | праслов’янська |
весло́ | російська |
Ве́сло | сербохорватська |
veslo | словацька |
vèslo | словенська |
veslo | чеська |
*uegh «рухати чим-небудь» | ? |
*veztlo | ? |
*uegh-slo-m | ? |
*vesclum | ? |
vezti «везти» | ? |
ве́сло «в’язка лика, з якого плетуть личаки»
псл. *vęz-slo, похідне від того самого кореня vęz-, що і в дієслові vęzati «в’язати», утворене за допомогою іменного суфікса -slo, як і ма́сло՛, українська рефлексація ę як е не зовсім ясна (пор. угле́діти при гляді́ти);
р. вя́сло «перевесло, в’язка», бр. вясло «в’язка (лика, бубликів), перевесло»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
весло́
«в’язка однорідних предметів»
перевесло
«солом’яна чи трав’яна зав’язка для снопа»
перевя́сло
порове́сло
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
вясло «в’язка (лика, бубликів), перевесло» | білоруська |
*vęz-slo | праслов’янська |
вя́сло «перевесло, в’язка» | російська |
vęz- | ? |
vęzati «в’язати» | ? |
-slo | ? |
ма́сло | ? |
весе́лий
за іншою точкою зору (Wiedemann BB 28, 68; Преобр. І 79), це слово походить від іє. *ues-, первісно «жити, перебувати», потім «ніжитися, тішитися, бенкетувати», від якого утворилося ав. [vastrəm «корм, їжа», лат. vescor «їсти, усолоджуватися», кельт. (кімр. вал.) gwest «бенкет», гот. wisan «бенкетувати, веселитися», свн. wist «їжа»;
іє. *uesu- «добре»;
споріднене з лтс. vęsęls «здоровий, неушкоджений», прус, wessals «веселий», дінд. vásu- «гарний», ав. vaƞhu-, vohu- «тс.», тох. A wse, тох. В yasi «ніч»;
псл. veselъ;
р. весёлый, бр. вясёлы, др. веселыи, п. wesoły‹wiesioły, ч. слц. veselý, вл. нл. wjesoły, болг. м. ве́сел, схв. вȁсео, слн. vesél, стсл. весель;
Фонетичні та словотвірні варіанти
весе́ла
«веселка»
весели́ки
«радісні крики»
весели́ти
весе́лиця
веселі́вка
веселі́ти
веселі́шати
весе́лка
весе́лощі
веселу́н
веселу́ха
«весела жінка; спиртний напій; жаба; веселка Л»
веселча́ний
весе́лчастий
весельча́к
веселю́х
«жаба»
веселю́шка
«тс.»
весі́вка
«веселка»
звесе́лювальний
звеселя́ти
обвесели́ти
обвеселі́ти
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
vastrəm «корм, їжа» | авестійська |
vaƞhu- | авестійська |
вясёлы | білоруська |
ве́сел | болгарська |
wjesoły | верхньолужицька |
wisan «бенкетувати, веселитися» | готська |
vásu- «гарний» | давньоіндійська |
веселыи | давньоруська |
*ues- | індоєвропейська |
gwest «бенкет» | кельтські |
vescor «їсти, усолоджуватися» | латинська |
vęsęls «здоровий, неушкоджений» | латиська |
ве́сел | македонська |
wjesoły | нижньолужицька |
wesoły‹wiesioły | польська |
veselъ | праслов’янська |
весёлый | російська |
вȁсео | сербохорватська |
wist «їжа» | середньоверхньнімецька |
veselý | словацька |
vesél | словенська |
весель | старослов’янська |
veselý | чеська |
первісно «жити, перебувати» | ? |
потім «ніжитися, тішитися, бенкетувати» | ? |
gwest «бенкет» | ? |
*uesu- «добре» | ? |
wessals «веселий» | ? |
vohu- «тс.» | ? |
A | ? |
yasi «ніч» | ? |
я́сла «годівниця для худоби; дошкільний заклад для найменших дітей» (мн.)
псл. [jasla] (‹ *jěsla ‹ *ědsla), [jaslі] (‹ *jěslі ‹ *ědsli) «годівниця для худоби», що зводяться до іє. *ēd-, наявного у псл. ěsti, ědmь, укр. ї́сти;
споріднене з лит. ėˊdžios «ясла», ė˜desis «корм», гот. uzēta «тс.»;
до словотвору пор. гу́сла, весло́, пря́сло, пере́ве́сло́ тощо;
пов’язання слова безпосередньо з *ōd-, варіантом кореня *ēd- «їсти» (Machek ESJČ 223; Schuster-Šewc 432), непереконливе;
р. я́сли «ясла», бр. я́слі «тс.», др. ясли «ясла (для годівлі худоби)», п. (обл.) jasła, ст. jasły «ясла (для годівлі худоби)», ч. jesle «ясла (годівниця); ясла (дитячі)», ст. jěsli «ясла (годівниця)», слц. jasle «ясла (для худоби); ясла (дитяча установа)», вл. jasla «загорода для овець», нл. jasła, [jasły] «ясла (для худоби)», болг. я́сли (мн.) (одн. жін. р. я́сла) «ясла (годівниця); ясла (дитячі); притулок, де виховують дітей-сиріт», м. jасли «ясла (для худоби); ясла (дитячі)», схв. jа̏сле, jа̏сли «ясла (для худоби)», слн. jásli, [jâsle, jâsla], стсл. асли «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зая́сля
«ясла»
яселни́чий
«конюх»
я́се́льний
ясли́на
«ясла (годівниця)»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
я́слі «тс.» | білоруська |
я́сли «ясла (годівниця); ясла (дитячі); притулок, де виховують дітей-сиріт» (мн.)(одн. жін. р. я́сла) | болгарська |
jasla «загорода для овець» | верхньолужицька |
uzēta «тс.» | готська |
ясли «ясла (для годівлі худоби)» | давньоруська |
*ēd- | індоєвропейська |
*ōd- | індоєвропейська |
*ēd- «їсти» | індоєвропейська |
ėˊdžios «ясла» | литовська |
ė˜desis «корм» | литовська |
jасли «ясла (для худоби); ясла (дитячі)» | македонська |
jasła | нижньолужицька |
jasły «ясла (для худоби)» | нижньолужицька |
jasła (обл.) | польська |
jasły «ясла (для годівлі худоби)» (ст.) | польська |
jasla (‹ *jěsla ‹ *ědsla) | праслов’янська |
jaslі «годівниця для худоби» (‹ *jěslі ‹ *ědsli) | праслов’янська |
ěsti | праслов’янська |
ědmь | праслов’янська |
*jěsla | праслов’янська |
*ědsla | праслов’янська |
*jěslі | праслов’янська |
*ědsli | праслов’янська |
я́сли «ясла» | російська |
jа̏сли | сербо-церковнослов’янська |
jа̏сле «ясла (для худоби)» | сербохорватська |
jasle «ясла (для худоби); ясла (дитяча установа)» | словацька |
jásli | словенська |
jâsle | словенська |
jâsla | словенська |
асли «тс.» | старослов’янська |
ї́сти | українська |
гу́сла | українська |
весло́ | українська |
пря́сло | українська |
пере́ве́сло́ | українська |
jesle «ясла (годівниця); ясла (дитячі)» | чеська |
jěsli «ясла (годівниця)» (ст.) | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України