ВЕСЕЛУНУ — ЕТИМОЛОГІЯ
весе́лий
псл. veselъ;
споріднене з лтс. vęsęls «здоровий, неушкоджений», прус, wessals «веселий», дінд. vásu- «гарний», ав. vaƞhu-, vohu- «тс.», тох. A wse, тох. В yasi «ніч»;
іє. *uesu- «добре»;
за іншою точкою зору (Wiedemann BB 28, 68; Преобр. І 79), це слово походить від іє. *ues-, первісно «жити, перебувати», потім «ніжитися, тішитися, бенкетувати», від якого утворилося ав. [vastrəm «корм, їжа», лат. vescor «їсти, усолоджуватися», кельт. (кімр. вал.) gwest «бенкет», гот. wisan «бенкетувати, веселитися», свн. wist «їжа»;
р. весёлый, бр. вясёлы, др. веселыи, п. wesoły‹wiesioły, ч. слц. veselý, вл. нл. wjesoły, болг. м. ве́сел, схв. вȁсео, слн. vesél, стсл. весель;
Фонетичні та словотвірні варіанти
весе́ла
«веселка»
весели́ки
«радісні крики»
весели́ти
весе́лиця
веселі́вка
веселі́ти
веселі́шати
весе́лка
весе́лощі
веселу́н
веселу́ха
«весела жінка; спиртний напій; жаба; веселка Л»
веселча́ний
весе́лчастий
весельча́к
веселю́х
«жаба»
веселю́шка
«тс.»
весі́вка
«веселка»
звесе́лювальний
звеселя́ти
обвесели́ти
обвеселі́ти
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
vaƞhu- | авестійська |
vastrəm «корм, їжа» | авестійська |
вясёлы | білоруська |
ве́сел | болгарська |
wjesoły | верхньолужицька |
wisan «бенкетувати, веселитися» | готська |
vásu- «гарний» | давньоіндійська |
веселыи | давньоруська |
*ues- | індоєвропейська |
gwest «бенкет» | кельтські |
vescor «їсти, усолоджуватися» | латинська |
vęsęls «здоровий, неушкоджений» | латиська |
ве́сел | македонська |
wjesoły | нижньолужицька |
wesoły‹wiesioły | польська |
veselъ | праслов’янська |
весёлый | російська |
вȁсео | сербохорватська |
wist «їжа» | середньоверхньнімецька |
veselý | словацька |
vesél | словенська |
весель | старослов’янська |
veselý | чеська |
wessals «веселий» | ? |
vohu- «тс.» | ? |
A | ? |
yasi «ніч» | ? |
*uesu- «добре» | ? |
первісно «жити, перебувати» | ? |
потім «ніжитися, тішитися, бенкетувати» | ? |
gwest «бенкет» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України