ВЕСЕЛИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
весе́лий
псл. veselъ;
споріднене з лтс. vęsęls «здоровий, неушкоджений», прус, wessals «веселий», дінд. vásu- «гарний», ав. vaƞhu-, vohu- «тс.», тох. A wse, тох. В yasi «ніч»;
іє. *uesu- «добре»;
за іншою точкою зору (Wiedemann BB 28, 68; Преобр. І 79), це слово походить від іє. *ues-, первісно «жити, перебувати», потім «ніжитися, тішитися, бенкетувати», від якого утворилося ав. [vastrəm «корм, їжа», лат. vescor «їсти, усолоджуватися», кельт. (кімр. вал.) gwest «бенкет», гот. wisan «бенкетувати, веселитися», свн. wist «їжа»;
р. весёлый, бр. вясёлы, др. веселыи, п. wesoły‹wiesioły, ч. слц. veselý, вл. нл. wjesoły, болг. м. ве́сел, схв. вȁсео, слн. vesél, стсл. весель;
Фонетичні та словотвірні варіанти
весе́ла
«веселка»
весели́ки
«радісні крики»
весели́ти
весе́лиця
веселі́вка
веселі́ти
веселі́шати
весе́лка
весе́лощі
веселу́н
веселу́ха
«весела жінка; спиртний напій; жаба; веселка Л»
веселча́ний
весе́лчастий
весельча́к
веселю́х
«жаба»
веселю́шка
«тс.»
весі́вка
«веселка»
звесе́лювальний
звеселя́ти
обвесели́ти
обвеселі́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| vaƞhu- | авестійська |
| vastrəm «корм, їжа» | авестійська |
| вясёлы | білоруська |
| ве́сел | болгарська |
| wjesoły | верхньолужицька |
| wisan «бенкетувати, веселитися» | готська |
| vásu- «гарний» | давньоіндійська |
| веселыи | давньоруська |
| *ues- | індоєвропейська |
| gwest «бенкет» | кельтські |
| vescor «їсти, усолоджуватися» | латинська |
| vęsęls «здоровий, неушкоджений» | латиська |
| ве́сел | македонська |
| wjesoły | нижньолужицька |
| wesoły‹wiesioły | польська |
| veselъ | праслов’янська |
| весёлый | російська |
| вȁсео | сербохорватська |
| wist «їжа» | середньоверхньнімецька |
| veselý | словацька |
| vesél | словенська |
| весель | старослов’янська |
| veselý | чеська |
| wessals «веселий» | ? |
| vohu- «тс.» | ? |
| A | ? |
| yasi «ніч» | ? |
| *uesu- «добре» | ? |
| первісно «жити, перебувати» | ? |
| потім «ніжитися, тішитися, бенкетувати» | ? |
| gwest «бенкет» | ? |
весе́лик «журавель (навесні), [висьо́лик] «тс.»
евфемістична назва журавля, який повертається з вирію, пов’язана з весе́лий;
за народним повір’ям, той хто в такому випадку скаже жураве́ль, буде цілий рік журитися;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| весе́лий | ? |
| жураве́ль | ? |
веселка «живучка повзуча, Ajuga reptans L.» (бот.)
очевидно, пов’язане з весе́лий;
мотивація назви неясна;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| весе́лий | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України