ВЕРШЕ — ЕТИМОЛОГІЯ

очевидно, пов’язане з др. вьрзати «в’язати»;

пор. лит. várža «верша», viržis «вірьовка», veržti «зв’язувати, стискати», varžýti «зав’язувати», лтс. varza «рибальський затон» (Trautmann 355; Machek ESJČ 701; БЕР І 214);

зіставляється також із псл. *ѵ^ьrхъ «верх» з огляду на конічну форму верші (Шанский ЭСРЯ І 3, 70; Фасмер І 302; Ильинский ИОРЯС 20/3, 102);

пов’язування з вн. riusa, riussa, russa ›нім. Reuse «верша» (Срезн. І 467) та з стсл. врѣшти «молотити» (Преобр. І 78) недостатньо обґрунтоване;

р. бр. ве́рша, др. върша, п. wiersza, ч. vrše, слц. vrša, вл. нл. wjerša, болг. въ́рша, м. врша, схв. врша, вршва, слн. vŕša, vŕš, стсл. връшь;

через польське посередництво запозичено з латинської мови;

лат. versus «лінія, риска, рядок, рядок вірша» утворене від дієслова verto «повертаю», спорідненого з псл. *v^ьṛtěti, укр. верті́ти;

р. ви́рша з української мови, а не безпосередньо з польської і не з німецької, як гадає Фасмер (І 319);

р. ви́рша, бр. верш, вірш, п. wiersz, ч. слц. verš, м. верс, схв. вȅрс, слн. verz;