ВЕРШ — ЕТИМОЛОГІЯ

вірш «сучасний жанр поетичного твору»

через польське посередництво запозичено з латинської мови;
лат. versus «лінія, риска, рядок, рядок вірша» утворене від дієслова verto «повертаю», спорідненого з псл. *vьṛtěti, укр. верті́ти;
р. ви́рша з української мови, а не безпосередньо з польської і не з німецької, як гадає Фасмер (І 319);
р. ви́рша, бр. верш, вірш, п. wiersz, ч. слц. verš, м. верс, схв. вȅрс, слн. verz;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ві́рша «староукраїнський жанр поетичного твору»
вірша́р «віршувальник»
вірші́вка «різдвяний вірш на зразок колядки»
віршівни́к
ві́ршник
віршовни́к «тс.»
віршува́льник
віршува́ти «складати вірші; [проказувати різдвяні вірші Кур]»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
верш білоруська
versus «лінія, риска, рядок, рядок вірша» латинська
верс македонська
wiersz польська
*v праслов’янська
ви́рша російська
ви́рша російська
вȅрс сербохорватська
verš словацька
verz словенська
верті́ти українська
вірш українська
verš чеська
verto «повертаю» ?

ве́рша

очевидно, пов’язане з др. вьрзати «в’язати»;
пор. лит. várža «верша», viržis «вірьовка», veržti «зв’язувати, стискати», varžýti «зав’язувати», лтс. varza «рибальський затон» (Trautmann 355; Machek ESJČ 701; БЕР І 214);
зіставляється також із псл.ьrхъ «верх» з огляду на конічну форму верші (Шанский ЭСРЯ І 3, 70; Фасмер І 302; Ильинский ИОРЯС 20/3, 102);
пов’язування з вн. riusa, riussa, russa ›нім. Reuse «верша» (Срезн. І 467) та з стсл. врѣшти «молотити» (Преобр. І 78) недостатньо обґрунтоване;
р. бр. ве́рша, др. върша, п. wiersza, ч. vrše, слц. vrša, вл. нл. wjerša, болг. въ́рша, м. врша, схв. врша, вршва, слн. vŕša, vŕš, стсл. връшь;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ве́рша білоруська
въ́рша болгарська
wjerša верхньолужицька
riusa верхньонімецька
вьрзати «в’язати» давньоруська
върша давньоруська
varza «рибальський затон» латиська
várža «верша» литовська
врша македонська
wjerša нижньолужицька
wiersza польська
«верх» праслов’янська
ве́рша російська
врша сербохорватська
vrša словацька
vŕša словенська
vŕš словенська
врѣшти «молотити» старослов’янська
връшь старослов’янська
вршва українська
vrše чеська
várža «верша» ?
viržis «вірьовка» ?
veržti «зв’язувати, стискати» ?
varžýti «зав’язувати» ?
riussa ?
russa ?
Reuse «верша» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України