ВЕРШ — ЕТИМОЛОГІЯ
вірш «сучасний жанр поетичного твору»
через польське посередництво запозичено з латинської мови;
лат. versus «лінія, риска, рядок, рядок вірша» утворене від дієслова verto «повертаю», спорідненого з псл. *vьṛtěti, укр. верті́ти;
р. ви́рша з української мови, а не безпосередньо з польської і не з німецької, як гадає Фасмер (І 319);
р. ви́рша, бр. верш, вірш, п. wiersz, ч. слц. verš, м. верс, схв. вȅрс, слн. verz;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ві́рша
«староукраїнський жанр поетичного твору»
вірша́р
«віршувальник»
вірші́вка
«різдвяний вірш на зразок колядки»
віршівни́к
ві́ршник
віршовни́к
«тс.»
віршува́льник
віршува́ти
«складати вірші; [проказувати різдвяні вірші Кур]»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
верш | білоруська |
versus «лінія, риска, рядок, рядок вірша» | латинська |
верс | македонська |
wiersz | польська |
*v | праслов’янська |
ви́рша | російська |
ви́рша | російська |
вȅрс | сербохорватська |
verš | словацька |
verz | словенська |
верті́ти | українська |
вірш | українська |
verš | чеська |
verto «повертаю» | ? |
ве́рша
очевидно, пов’язане з др. вьрзати «в’язати»;
пор. лит. várža «верша», viržis «вірьовка», veržti «зв’язувати, стискати», varžýti «зав’язувати», лтс. varza «рибальський затон» (Trautmann 355; Machek ESJČ 701; БЕР І 214);
зіставляється також із псл. *ѵьrхъ «верх» з огляду на конічну форму верші (Шанский ЭСРЯ І 3, 70; Фасмер І 302; Ильинский ИОРЯС 20/3, 102);
пов’язування з вн. riusa, riussa, russa ›нім. Reuse «верша» (Срезн. І 467) та з стсл. врѣшти «молотити» (Преобр. І 78) недостатньо обґрунтоване;
р. бр. ве́рша, др. върша, п. wiersza, ч. vrše, слц. vrša, вл. нл. wjerša, болг. въ́рша, м. врша, схв. врша, вршва, слн. vŕša, vŕš, стсл. връшь;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ве́рша | білоруська |
въ́рша | болгарська |
wjerša | верхньолужицька |
riusa | верхньонімецька |
вьрзати «в’язати» | давньоруська |
върша | давньоруська |
varza «рибальський затон» | латиська |
várža «верша» | литовська |
врша | македонська |
wjerša | нижньолужицька |
wiersza | польська |
*ѵ «верх» | праслов’янська |
ве́рша | російська |
врша | сербохорватська |
vrša | словацька |
vŕša | словенська |
vŕš | словенська |
врѣшти «молотити» | старослов’янська |
връшь | старослов’янська |
вршва | українська |
vrše | чеська |
várža «верша» | ? |
viržis «вірьовка» | ? |
veržti «зв’язувати, стискати» | ? |
varžýti «зав’язувати» | ? |
riussa | ? |
russa | ? |
Reuse «верша» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України