ВЕРХУ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
верх
псл. *vьrхъ;
споріднене з лит. viršùs, лтс. vìrsus «верхня частина», дангл. wearr «мозоля», ірл. ferr «краще», лат. verrūca «горб, прищ, бородавка», дінд. várṣman- (varṣmán-) «висота, верх, верховина»;
іє. *ursu-s (іменник u-основи) від кореня *uer-s- «підвищене місце»;
р. бр. верх, др. вьрхъ, п. wierzch, ч. слц. vrch, вл. нл. wjerch, полаб. värch, болг. връх, м. врховен «верховний», схв. врx, слн. vŕh, стсл, врьхъ, вpъхъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вер
«поверхня»
ве́рес
«тс.»
ве́рех
«зверху, поверх»
верха́ми
верхи́
«верхня частина рибальської сітки»
ве́рхи
верхі́в'я
ве́рхівень
«вершник»
верхіве́ць
«тс.; [верховинець]»
верхі́вка
верхі́вля
верхівни́й
«вершник»
верхнє́к
«верх печі»
верхни́на
«вершки з молока»
ве́рхній
верхня́к
верхня́нка
«верхній одяг, сюртук»
верхова́ти
«мати зверхність»
верхо́ва́тий
«високий; з верхом»
верховенство
верхове́ць
«вершник»
верхови́к
«вершник; північний вітер; рибалка, що при витяганні рибальської сітки тягне верхи Дз»
верхо́ви́на́
верхови́нець
верхови́нський
верхови́нщина
«гірська місцевість»
верхови́ці
«гори»
верхо́вний
верхо́вник
«найвищий, найголовніший»
верхо́м
верша́ва
«вершина»
верша́к
«верхівка дерева»
верша́лина
«борона з верхньої частини дерева»
ве́ршень
«вершник»
вершєк
«вершина»
верши́на
верши́ти
верші́й
«той, хто вершить стіг сіна»
верші́ль
«верхній одвірок»
вершки́
вершкі́вка
«солодка страва з желатину, цукру, міцного вина та ін.»
вершкува́ти
(с.-г.)
ве́ршний
«не повний»
ве́ршни́к
ве́ршня
«поверхня»
вершня́к
«один з пилярів, що стоїть зверху»
дове́ршений
доверши́тель
зверх
«зверху»
зве́рха
«на поверхні, зовні»
зве́рхник
«начальник, старший»
зверхнина́
«начальство; влада, гегемонія»
зве́рхній
зве́рхність
зве́рху
зве́ршення
звершеня́ти
«перемагати, знищувати»
зверше́чку
зверши́ти
«насипати верх; минути верхів’я»
на пове́рсі
«знадвору, зокола»
наве́рх наверху́
наве́рхня
«корпус, коробка, фут ляр»
наве́ршник
«покришка маснички»
навершня́к
«тс.»
назве́рх
напове́рхний
переве́ршувати
пове́рся
«по верх»
пове́рх
по́верх
пове́рхник
«верхній камінь у ручних жорнах»
пове́рхниця
«товста суконна онуча; попона поверх сідла»«вид вишивки»
поверша́ти
«зверхність»
повірхни́к
«дах над частиною кошари в гуцулів, де доять овець»
су́вершок
«вершок дерева»
уве́рх
узве́ршина
«вершина»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
верх | білоруська |
връх | болгарська |
wjerch | верхньолужицька |
wearr «мозоля» | давньоанглійська |
várṣman- «висота, верх, верховина» (varṣmán-) | давньоіндійська |
вьрхъ | давньоруська |
*ursu-s від кореня *uer-s- «підвищене місце» (іменник u-основи) | індоєвропейська |
ferr «краще» | ірландська |
verrūca «горб, прищ, бородавка» | латинська |
vìrsus «верхня частина» | латиська |
viršùs | литовська |
врховен «верховний» | македонська |
wjerch | нижньолужицька |
värch | полабська |
wierzch | польська |
*v | праслов’янська |
верх | російська |
врx | сербохорватська |
vrch | словацька |
vŕh | словенська |
стсл | українська |
врьхъ | українська |
вpъхъ | українська |
vrch | чеська |
верхово́д
пов’язується також (Шанский ЭСРЯ I 3, 69) із др. вьрхъ «перемога» як «той, хто веде до перемоги»;
пор. перед вести;
складне слово, утворене з основ іменника верх і дієслова води́ти;
р. верхово́д, бр. Верхово́д;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вepxoвíд
верхводи́ти
верхово́да
верхово́дар
верхово́дець
верхово́ди́ти
верхово́дний
верхово́дник
верхово́дство
верхъ водити
(XVII ст.)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
Верхово́д | білоруська |
вьрхъ «перемога» | давньоруська |
верхово́д | російська |
як «той, хто веде до перемоги» | ? |
перед вести | ? |
верх | ? |
води́ти | ? |
верхово́дка «найближчий до поверхні шар підземної води» (геол.)
складне слово, утворене з основ іменників верх і вода́ (в розумінні «вода, що знаходиться зверху»);
р. верхово́дка, бр. верхаво́дка;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
верхаво́дка | білоруська |
верхово́дка | російська |
верх (в розумінні «вода, що знаходиться зверху») | ? |
вода́ (в розумінні «вода, що знаходиться зверху») | ? |
верхоля́к «щеврик лісовий, Anthus trivialis L.; щеврик гірський, Anthus spinoletta L.» (орн.)
назви зумовлені, очевидно, тим, що ці птахи гніздяться високо в Карпатах, досягаючи межі букових лісів (1100–1200 м над рівнем моря і вище);
похідні утворення від основи іменника верх;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Івершню́к
«щеврик лісовий»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
верх | ? |
верхоплу́тня «особливий спосіб вишивання сорочок»
складне утворення з основ слів (з)верх(у) і плу́тати (афективний синонім дієслова вишива́ти);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
верх (афективний синонім дієслова вишива́ти) | ? |
у (афективний синонім дієслова вишива́ти) | ? |
плу́тати (афективний синонім дієслова вишива́ти) | ? |
верхостьо́б «спосіб вишивання»
складне утворення з основ слів (з)верх(и) і стьоба́ти (шити);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
верх (шити) | ? |
и (шити) | ? |
стьоба́ти (шити) | ? |
верхоу́мка «верхоглядка; жінка з поверховим мисленням, яка любить розумувати»
складне слово, утворене з компонентів верх (зверху) і ум (ро́зум);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
верх (зверху)(ро́зум) | ? |
вершо́к «міра довжини (близько 4,4 см)»
запозичення з російської мови;
Фасмер розуміє первісне значення як «фаланга вказівного пальця»;
р. вершо́к «тс.» є зменшеною формою від верх і первісно означало «залишок, невелика частинка понад міру», а згодом набуло значення точної величини;
бр. вяршо́к;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
вяршо́к | білоруська |
вершо́к «тс.» | російська |
як «фаланга вказівного пальця» | ? |
верх «залишок, невелика частинка понад міру» | ? |
навершня «паразитичний грибок, Peronospora Corda» (бот.)
суфіксальне утворення на основі сполучення прийменника на з іменником верх;
назва зумовлена тим, що цей грибок з’являється на молодих пагонах і листках рослин;
Фонетичні та словотвірні варіанти
навершняки
«Peronosporeae»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
на | українська |
верх | українська |
поверхо́виця «верховодка, Alburnus alburnus L. Нед; Aspius lucidus» (іхт.)
похідне утворення від верх;
назва зумовлена тим, що ці риби влітку тримаються біля поверхні води;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
верх | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України