ВЕРТИКАЛ — ЕТИМОЛОГІЯ
вертика́ль
запозичено з французької мови, очевидно, через російську;
фр. vertical походить від лат. verticālis «прямовисний», пов’язаного з vertex «вершина; вихор», verto «обертаю», спорідненим з дінд. vártate «вертиться», псл. *vьrtěti, укр. верті́ти;
р. вертика́ль, бр. вертыка́ль, п. заст. wertykalny, ч. слц. vertikála, вл. wertikala, болг. вертика́л, м. схв. вертика́ла, слн. vertikálen;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вертика́л
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| вертыка́ль | білоруська |
| вертика́л | болгарська |
| wertikala | верхньолужицька |
| vártate «вертиться» | давньоіндійська |
| verticālis «прямовисний» | латинська |
| вертика́ла | македонська |
| wertykalny | польська |
| *v | праслов’янська |
| вертика́ль | російська |
| вертика́ла | сербохорватська |
| vertikála | словацька |
| vertikálen | словенська |
| верті́ти | українська |
| vertical | французька |
| vertikála | чеська |
| vertex «вершина; вихор» | ? |
| verto «обертаю» | ? |
| wertykalny | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України