ВЕРСТАТОМ — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з польської мови;

п. warsztat, ст. warsztat, warstat (XVI ст.) походить від нвн. Wérkstatt «місце праці, майстерня», утвореного з Werk «праця» (wirken «працювати»), спорідненого з гр. ἔργον «праця», ὄργανον «знаряддя», ав. varəz- «працювати», і statt (Stätte «місце»), пов’язаного з stehen «стояти», спорідненим з лат. stare «тс.», псл. stati, укр. ста́ти;

р. Верста́к, бр. Варшта́т [верста́т];

псл. *v^ьstva‹ ‹*v^ьrttva;

споріднене з лит. vaṝstas і лат. versus «поворот плуга в кінці гонів; довжина борозни», дінд. vṛttáḥ «круглий; повернутий», іє. *uert-/*urt«вертіти, крутити»;

спочатку сприймалося як «віддаль між двома поворотами плуга»;

внаслідок переосмислення виник ряд інших значень: «шар землі», «рядок написаного» (на думку Махека, це значення в латинській мові походить з хліборобської лексики), «ряд снопів на току для молотьби», «верстовий стовп», «людина занадто високого росту», «клас, прошарок суспільства», «ставити в шеренги, вирівнювати» тощо з варіаціями в різних слов’янських мовах;

р. Верста́, бр. вярста́, др. вьрста, п. wiorstwa, wiorsta, wersta, werstwa, [werst, werszt], ч. слц. versta, вл. woršta, нл. warsta «прошарок», болг. верста́, схв. врcma, слн. vŕsta, стсл. връста;