ВЕРСТАКА — ЕТИМОЛОГІЯ
вве́рсник «ровесник»
похідне утворення від верст(в)а́ «вік», тобто «людина того самого віку»,– пор. [верстаки́] «ровесники» Ко, [вершня́к] «ровесник» ЕЗб 30, [верствак] «тс.» ВеЛ, а також споріднене р. све́рстник;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ве́рстник
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
све́рстник | російська |
верст(в)а# «вік» «людина того самого віку» | ? |
верстаки́ «ровесники» | ? |
вершня́к «ровесник» | ? |
верствак «тс.» | ? |
верста́т
запозичення з польської мови;
п. warsztat, ст. warsztat, warstat (XVI ст.) походить від нвн. Wérkstatt «місце праці, майстерня», утвореного з Werk «праця» (wirken «працювати»), спорідненого з гр. ἔργον «праця», ὄργανον «знаряддя», ав. varəz- «працювати», і statt (Stätte «місце»), пов’язаного з stehen «стояти», спорідненим з лат. stare «тс.», псл. stati, укр. ста́ти;
р. Верста́к, бр. Варшта́т [верста́т];
Фонетичні та словотвірні варіанти
eapcmám
варстатъ
(XVI ст.)
варста́ть
верста́к
верста́тник
верстатъ
(XVII ст.)
верста́ть
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
varəz- «працювати» | авестійська |
Варшта́т | білоруська |
ἔργον «праця» | грецька |
stare «тс.» | латинська |
Wérkstatt «місце праці, майстерня» | нововерхньонімецька |
warsztat | польська |
stati | праслов’янська |
ста́ти | українська |
warsztat | ? |
warstat | ? |
Werk «праця» (wirken «працювати») | ? |
ὄργανον «знаряддя» | ? |
stehen «стояти» | ? |
Верста́к | ? |
верства́ «рід, покоління»
псл. vьrsta, vьrstb;
очевидно, споріднене з дінд. vṛddhi- «ріст, збільшення» від іє. vrdh-/ *verdh- «рости», що відбито також у лит. [verša] «вік; ровесник; рівний кому»;
внаслідок пізнішого формального взаємовпливу із словом *vьrstva стало можливим змішування значень обох омонімів;
мабуть, безпідставно пов’язувалось досі з верства1 «міра довжини; прошарок» (Фасмер І 300; Потебня Из зап. І 13–15);
р. [верста́], све́рстник, бр. вярста́ «ровесник», болг. връст «вік; ровесник», връстни́к «ровесник», м. врст «вік; ровесник», врсник «ровесник», слн. vŕsta «тс.», стсл. връста «вік; люди одного віку, покоління»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вве́рсник
ве́рсник
верста́к
«одноліток, сучасник»
верства́к
версть
«тс.»
вершняк
«тс.»
переве́сник
уве́рсник
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
вярста́ «ровесник» | білоруська |
връст «вік; ровесник» | болгарська |
vṛddhi- «ріст, збільшення» | давньоіндійська |
vrdh-/ *verdh- «рости» | індоєвропейська |
verša «вік; ровесник; рівний кому» | литовська |
врст «вік; ровесник» | македонська |
v | праслов’янська |
верста́ | російська |
vŕsta «тс.» | словенська |
връста «вік; люди одного віку, покоління» | старослов’янська |
све́рстник | українська |
връстни́к «ровесник» | українська |
врсник «ровесник» | українська |
v | ? |
*v | ? |
верства «міра довжини; прошарок» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України