ВЕРОНІКА — ЕТИМОЛОГІЯ
веро́ніка «Veronica L.» (бот.)
латинська назва в українській транскрипції;
лат. veronica, як і особова назва Veronica (›укр. Вероні́ка), виводиться від гр. φέρω «несу», спорідненого з лат. fero «тс.», укр. беру́, і етимологічно не зовсім ясного νίκη «перемога», як натяк на цілющі властивості рослини, що несуть перемогу над недугою;
менш переконливою є спроба зведення до слів vērus «справжній, дійсний» та unicus «єдиний»;
р. веро́ника, бр. вяро́ніка, п. weronika, ч. veronyka, [verunka];
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| вяро́ніка | білоруська |
| φέρω «несу» | грецька |
| veronica | латинська |
| fero «тс.» | латинська |
| weronika | польська |
| веро́ника | російська |
| беру́ | українська |
| verunka | українська |
| veronyka | чеська |
| νίκη «перемога» | ? |
| vērus «справжній, дійсний» | ? |
| unicus «єдиний» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України