ВЕРЗТИСЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
верзти́ «базікати, говорити дурниці»
псл. vьrzti «зв’язувати»;
споріднене з лит. veržti «зв’язувати, затягувати, тиснути», viržis «посторонок, канат», двн. wurkjan «давити, душити», нвн. würgen «тс.», дісл. virgill «вірьовка», днн. wurgill «тс.», гр. ἐρχατάω «загороджую», ἐρχατος «огорожа, сад», дінд. varjati «вити, крутити»;
іє. *uergh- «з’єднувати, зв’язувати, стискати», похідне від *uег«крутити, гнути»;
у східнослов’янських мовах значення говоріння вторинне, похідне від «плести», пор. укр. плітки́, рос. спле́тни та ін;
р. [ве́рзить] «говорити нісенітниці, брехати; робити не до ладу», [верзти́], бр. вярзці́ «тс.», др. верзати «в’язати», болг. връ́звам «зв’язую, зав’язую», м. врзува «зв’язує, прив’язує», схв. завṕсти «зв’язати, зав’язати», слн. vřzniti «відчиняти», стсл. поврѣсти «зв’язати, зав’язати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
варзя́кати
вер
«тс.»
верзи́ло
«брехун»
верзи́ця
«базіка»
верзі́кати
верзі́ння
«базікання; сни»
верзти́ся
«снитися, ввижатися»
верзу́н
«постіл; виплетена з соломи посудина Па»
верзю́кати
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| вярзці́ «тс.» | білоруська |
| връ́звам «зв’язую, зав’язую» | болгарська |
| ἐρχατάω «загороджую» | грецька |
| wurkjan «давити, душити» | давньоверхньонімецька |
| varjati «вити, крутити» | давньоіндійська |
| virgill «вірьовка» | давньоісландська |
| wurgill «тс.» | давньонижньонімецька |
| верзати «в’язати» | давньоруська |
| *uergh- «з’єднувати, зв’язувати, стискати» | індоєвропейська |
| veržti «зв’язувати, затягувати, тиснути» | литовська |
| врзува «зв’язує, прив’язує» | македонська |
| würgen «тс.» | нововерхньонімецька |
| v «зв’язувати» | праслов’янська |
| спле́тни | російська |
| ве́рзить «говорити нісенітниці, брехати; робити не до ладу» | російська |
| завṕсти «зв’язати, зав’язати» | сербохорватська |
| vřzniti «відчиняти» | словенська |
| поврѣсти «зв’язати, зав’язати» | старослов’янська |
| плітки́ | українська |
| верзти́ | українська |
| viržis «посторонок, канат» | ? |
| ἐρχατος «огорожа, сад» | ? |
| *uег «крутити, гнути» | ? |
| від «плести» | ? |
| плітки́ | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України