ВЕРЗТИСЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

верзти́ «базікати, говорити дурниці»

псл. vьrzti «зв’язувати»;
споріднене з лит. veržti «зв’язувати, затягувати, тиснути», viržis «посторонок, канат», двн. wurkjan «давити, душити», нвн. würgen «тс.», дісл. virgill «вірьовка», днн. wurgill «тс.», гр. ἐρχατάω «загороджую», ἐρχατος «огорожа, сад», дінд. varjati «вити, крутити»;
іє. *uergh- «з’єднувати, зв’язувати, стискати», похідне від *uег«крутити, гнути»;
у східнослов’янських мовах значення говоріння вторинне, похідне від «плести», пор. укр. плітки́, рос. спле́тни та ін;
р. [ве́рзить] «говорити нісенітниці, брехати; робити не до ладу», [верзти́], бр. вярзці́ «тс.», др. верзати «в’язати», болг. връ́звам «зв’язую, зав’язую», м. врзува «зв’язує, прив’язує», схв. завṕсти «зв’язати, зав’язати», слн. vřzniti «відчиняти», стсл. поврѣсти «зв’язати, зав’язати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

варзя́кати
вер «тс.»
верзи́ло «брехун»
верзи́ця «базіка»
верзі́кати
верзі́ння «базікання; сни»
верзти́ся «снитися, ввижатися»
верзу́н «постіл; виплетена з соломи посудина Па»
верзю́кати
Етимологічні відповідники

Слово Мова
вярзці́ «тс.» білоруська
връ́звам «зв’язую, зав’язую» болгарська
ἐρχατάω «загороджую» грецька
wurkjan «давити, душити» давньоверхньонімецька
varjati «вити, крутити» давньоіндійська
virgill «вірьовка» давньоісландська
wurgill «тс.» давньонижньонімецька
верзати «в’язати» давньоруська
*uergh- «з’єднувати, зв’язувати, стискати» індоєвропейська
veržti «зв’язувати, затягувати, тиснути» литовська
врзува «зв’язує, прив’язує» македонська
würgen «тс.» нововерхньонімецька
v «зв’язувати» праслов’янська
спле́тни російська
ве́рзить «говорити нісенітниці, брехати; робити не до ладу» російська
завṕсти «зв’язати, зав’язати» сербохорватська
vřzniti «відчиняти» словенська
поврѣсти «зв’язати, зав’язати» старослов’янська
плітки́ українська
верзти́ українська
viržis «посторонок, канат» ?
ἐρχατος «огорожа, сад» ?
*uег «крутити, гнути» ?
від «плести» ?
плітки́ ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України