ВЕРЕЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. verěja, пов’язане з *verti «зачиняти»;

споріднене з лит. vérti«відчиняти, зачиняти», atversti «відчинити», užversti «зачинити», лтс. vẽrt «низати, затягати нитку в голку», vãrstît «відчиняти, зачиняти», прус. etwerreis «відчини», etwiriuns «відчинений», лат. ареrіо (‹*арuеrіо) «відкриваю»;

іє *uer- «в’язати, нанизувати» або скрутити, гнути»;

р. верея́, бр. [верая́], др. верѣя, п. [wierzaje, wierzeja, wierzaja] «одна з двох половин воріт», ч. veřej(e) «одвірок, половинка дверей», слц. veraј «тс.», слн. veréja, стсл. верѣга;

префіксальні утворення від дієслова чини́ти «робити, творити», що виникли, очевидно, в результаті заміни семантично тотожних давніших форм др. отворити, затворити, у яких основа -творити букв. «робити, чинити» утворилася шляхом перерозподілу префікса оту дієслові от-ворити і приєднання кінцевого т з цього префікса до деетимологізованої основи -ворити «відчиняти, зачиняти», спорідненої з воръ «мішок; жердина для відгороджування, замикання», вере́я та ін;

розглядається також (Непокупный 86–88; Лучыц–Федарэц БЎІ 41; Fraenkel Slavia 13/1, 11) як паралель до лит. atidarýti «відчинити», букв. «від-робити», лтс. atdarît, нвн. aufmachen» «тс.», лит. uždarýti «зачинити», лтс. àizdarît, нвн. zumachen «тс.»;

р. [отчини́ть, зачини́ть, расчини́ть], бр. адчыні́ць, зачыні́ць, прачыні́ць, прычыні́ць, расчыні́ць, п. [zaczynić] «загородити», слц. [priečin] «перегородка», вл. začinic «зачинити», нл. pśizacyniś «зачинити», huwotcyniś «відчинити»;

псл. vor-/ver«запирати, замикати»;

іє. *uer- «замикати, боронити, закривати»;

споріднене з верея, лит. varas «лата частоколу», apìvaras «загорода для худоби», гот. warjan «захищатися, оборонятися», дісл. verja «тс.», дангл. werian «зводити греблю», дфриз. wera «перечити; забороняти», днн. werian, двн. werren, weren, нвн. wehren «тс.», дісл. vǫr «загорожа», англ, weir «гребля, дамба», оск. veru «ворота»;

р. [вор] «частокіл», [во́ры] «кілля, палі», бр. [вор] «хлів», др. воръ «огорожа, огороджене місце», пор. стсл. вьрѫ, врѣти «закривати, замикати»;

похідні утворення від зниклого дієслова псл. *orzverti «розкрити, роззявити», в основі якого лежить корінь псл. *ver-/vоr-, той самий, що і в словах вере́я, о́твір;

п. rozwîr «яр, (анат.) хід, отвір, щілина»;

запозичення з англійської мови;

англ. Covercoat утворене з іменників cover «покривало, футляр», пов’язаного з дієсловом cover «покривати», яке через фр. ст. covrir «тс.» зводиться до лат. соореrīrе «закривати», утвореного з префікса co- i дієслова ареrīrе (‹*ap-verīre) «відкривати», спорідненого з псл. *vertі «зачиняти, закривати», укр. вере́та, вере́я, [вір] «огорожа», та coat «піджак, мундир», яке через фр. ст. cote «чоловіча туніка» зводиться до франк. *kotta «вид верхнього одягу», спорідненого з нвн. Kotze «груба вовняна ковдра»;

р. болг. коверко́т, бр. каверко́т, п. kowerkot, ч. слц. слн. koverkot;

псл. sъvorьnь, похідне від *sъverti «зімкнути, замкнути», префіксального утворення від *verti, verati «замикати», з яким споріднене укр. вере́я «вісь у дверях», вір «огорожа з жердин»;

р. шкво́рень, [шво́рень], бр. шво́ран, п. sworzeń, ч. svorník, [svořeň, zvořeň], слц. svoreň, болг. [шво́рен] «тс.» (болг. говірки Одещини), схв. сво̀рница, слн. svórnik;