ВЕРЕТІННИК — ЕТИМОЛОГІЯ
верете́но
псл. *verteno, пов’язане з дієсловом *vьrtěti «вертіти»;
споріднене з свн. wirtel «кільце для веретена», кімр. gwerthyd «тс.», дінд. vártanam «обертання, катання, ходіння вперед і назад; прядка»;
іє. *uer-t- «обертати, крутити»;
р. веретено́, бр. верацяно́, др. веретено, п. wrzeciono, ч. vřeteno, слц. vreteno, вл. wrječeno, нл. wrjeśeno, болг. врете́но, м. вретено, схв. вретèно, слн. vreténo, стсл. врѣтеɴо;
Фонетичні та словотвірні варіанти
верете́лка
«вертуха (про ящірку або жінку)»
веретени́стий
веретени́ти
«крутити»
верете́ниця
верете́нний
верете́нник
верете́нниця
«вид ящірки; мідянка»
(зоол.)
веретенува́тий
ве́ретень
«веретено»
веретільник
вереті́льниця
вереті́нник
верті́й
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| верацяно́ | білоруська |
| врете́но | болгарська |
| wrječeno | верхньолужицька |
| vártanam «обертання, катання, ходіння вперед і назад; прядка» | давньоіндійська |
| веретено | давньоруська |
| gwerthyd «тс.» | кімрська |
| вретено | македонська |
| wrjeśeno | нижньолужицька |
| wrzeciono | польська |
| *verteno | праслов’янська |
| веретено́ | російська |
| вретèно | сербохорватська |
| wirtel «кільце для веретена» | середньоверхньнімецька |
| vreteno | словацька |
| vreténo | словенська |
| врѣтеɴо | старослов’янська |
| vřeteno | чеська |
| *v «вертіти» | ? |
| *uer-t- «обертати, крутити» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України