ВЕРЕТЯНКА — ЕТИМОЛОГІЯ
вере́та «рядно; [різнокольоровий вовняний килим]»
псл. *verta, *verto;
очевидно, пов’язане з псл. *verti «засовувати, ховати», спорідненим з лит. vìrtinė «в’язка», vérti «відчиняти, зачиняти», гр. ἀορτή «сакви; аорта»;
внаслідок пізніших семантичних змін стало означати тільки особливе полотно для мішків;
іє. *uer«замикати, покривати, боронити»;
менш переконливе пов’язання (Mikl. EW 385) з верті́ти, іє. *uer-t- «тс.»;
р. вере́тье, [верета́], др. врѣтище «мішок, корзина», ч. ст. vřece, слц. vrece, болг. вре́тище «мішок», м. вреќа, схв. врȁћа, слн. vréča, стсл. врѣтиште «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
верени́ще
«веретище»
вере́нка
верентю́х
веренчу́к
«тс.»
вере́нька
вере́ня
«невелика верета»
вере́т
«килим ручної роботи»
вере́тина
«нитки для верети»
вере́тище
«бідний одяг; лахміття»
вере́то
«вид волока»
вере́ття
«груба тканина, ряднина; лахміття; [круг снопів у скирті]»
вере́тяний
веретя́нка
«одяг з грубої тканини»
вериня́нка
«жіночий фартух»
верінка
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| вре́тище «мішок» | болгарська |
| ἀορτή «сакви; аорта» | грецька |
| врѣтище «мішок, корзина» | давньоруська |
| *uer «замикати, покривати, боронити» | індоєвропейська |
| *uer-t- «тс.» | індоєвропейська |
| vìrtinė «в’язка» | литовська |
| вреќа | македонська |
| *verta | праслов’янська |
| *verti «засовувати, ховати» | праслов’янська |
| вере́тье | російська |
| врȁћа | сербохорватська |
| vrece | словацька |
| vréča | словенська |
| врѣтиште «тс.» | старослов’янська |
| верета́ | українська |
| vřece | чеська |
| *verto | ? |
| vérti «відчиняти, зачиняти» | ? |
| верті́ти | ? |
| vřece | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України