ВЕРЕТЯНЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
вере́та «рядно; [різнокольоровий вовняний килим]»
псл. *verta, *verto;
очевидно, пов’язане з псл. *verti «засовувати, ховати», спорідненим з лит. vìrtinė «в’язка», vérti «відчиняти, зачиняти», гр. ἀορτή «сакви; аорта»;
внаслідок пізніших семантичних змін стало означати тільки особливе полотно для мішків;
іє. *uer«замикати, покривати, боронити»;
менш переконливе пов’язання (Mikl. EW 385) з верті́ти, іє. *uer-t- «тс.»;
р. вере́тье, [верета́], др. врѣтище «мішок, корзина», ч. ст. vřece, слц. vrece, болг. вре́тище «мішок», м. вреќа, схв. врȁћа, слн. vréča, стсл. врѣтиште «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
верени́ще
«веретище»
вере́нка
верентю́х
веренчу́к
«тс.»
вере́нька
вере́ня
«невелика верета»
вере́т
«килим ручної роботи»
вере́тина
«нитки для верети»
вере́тище
«бідний одяг; лахміття»
вере́то
«вид волока»
вере́ття
«груба тканина, ряднина; лахміття; [круг снопів у скирті]»
вере́тяний
веретя́нка
«одяг з грубої тканини»
вериня́нка
«жіночий фартух»
верінка
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
вре́тище «мішок» | болгарська |
ἀορτή «сакви; аорта» | грецька |
врѣтище «мішок, корзина» | давньоруська |
*uer «замикати, покривати, боронити» | індоєвропейська |
*uer-t- «тс.» | індоєвропейська |
vìrtinė «в’язка» | литовська |
вреќа | македонська |
*verta | праслов’янська |
*verti «засовувати, ховати» | праслов’янська |
вере́тье | російська |
врȁћа | сербохорватська |
vrece | словацька |
vréča | словенська |
врѣтиште «тс.» | старослов’янська |
верета́ | українська |
vřece | чеська |
*verto | ? |
vérti «відчиняти, зачиняти» | ? |
верті́ти | ? |
vřece | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України