ВЕРЕСКОВІ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ве́реск
хитання ск/зг в деяких слов’янських мовах пояснюється експресивним характером слова;
звуконаслідувальне утворення, яке вважається спорідненим з лит. verkti «плакати», vérkauti «кричати»;
псл. *verskъ «крик», паралельне до *verzgъ, *verzati;
р. [вереща́ть, верескну́ть], бр. ве́раск, др. Ве́рескъ, п. wrzask, ч. vřesk, vřeskot, слц. vresk, vreskot, вл. wrjesk, wrjeskot, нл. wrjask, wrjaskot, болг. вря́сък, м. врескот, вресок, схв. ври́сак, слн. vrisk;
Фонетичні та словотвірні варіанти
верескли́вий
верескля́
«криклива дитина»
верескну́ти
верескотня́
верескотня́ва
вереску́н
«крикун»
вереску́ха
вере́сну́ти
вереща́ка
«крикун»
вереща́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ве́раск | білоруська |
| вря́сък | болгарська |
| wrjesk | верхньолужицька |
| wrjeskot | верхньолужицька |
| Ве́рескъ | давньоруська |
| verkti «плакати» | литовська |
| врескот | македонська |
| wrjask | нижньолужицька |
| wrjaskot | нижньолужицька |
| wrzask | польська |
| *verskъ «крик» | праслов’янська |
| вереща́ть | російська |
| ври́сак | сербохорватська |
| vresk | словацька |
| vreskot | словацька |
| vrisk | словенська |
| верескну́ть | українська |
| вресок | українська |
| vřesk | чеська |
| vřeskot | чеська |
| vérkauti «кричати» | ? |
| *verzgъ | ? |
| *verzati | ? |
вереза́ти «скрипіти»
псл. *verz-/*vьrz-;
мабуть, звуконаслідувальне утворення, паралельне до укр. ве́реск, вереща́ти та його відповідників;
недостатньо обґрунтоване пов’язання (Holub – Kop. 424) з псл. *vьrzti, *otъvьrzati «відчиняти (двері)»;
р. [верезжа́ть] «верещати, верескливо плакати; свистіти», [верезгну́ть] «тс.», [ве́резг] «вереск», ч. vrzati «скрипіти»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *verz-/*v | праслов’янська |
| *v | праслов’янська |
| верезжа́ть «верещати, верескливо плакати; свистіти» | російська |
| ве́реск | українська |
| верезгну́ть «тс.» | українська |
| ве́резг «вереск» | українська |
| vrzati «скрипіти» | чеська |
| вереща́ти | ? |
| *otъv «відчиняти (двері)» | ? |
ве́рес «Calluna vulgaris Salisb.» (бот.)
Махек вважає неслов’янським, перейнятим від праєвропейських неіндоєвропейців (Маchek Jm. rostl. 177);
споріднене з лит. vìržės «верес», лтс. vìrsis, гр. ἐρείκη, ірл. froech «тс.»;
псл. *ѵегsъ/*ѵеrsъ;
іє. *uer-kh-/*uer-gh-;
р. ве́рес, ве́реск, бр. верас, n. wrzos, ч. vřes, слц. vres, вл. wrjos, нл. rjos, схв. врȇс, врȇсак, слн. vrés, vrésak, болг. вряс «меліса лікарська, Melissa officinalis L.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вереса́ч
«місце, поросле вересом»
вересіль
вересінь
вереск
вересови́сько
вересови́ще
верест
вересчаг
«тс.»
верис
ве́ріс
верос
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| верас | білоруська |
| вряс «меліса лікарська, Melissa officinalis L.» | болгарська |
| wrjos | верхньолужицька |
| ἐρείκη | грецька |
| *uer-kh-/*uer-gh- | індоєвропейська |
| froech «тс.» | ірландська |
| vìrsis | латиська |
| vìržės «верес» | литовська |
| rjos | нижньолужицька |
| *ѵегsъ/*ѵеrsъ | праслов’янська |
| ве́рес | російська |
| врȇс | сербохорватська |
| vres | словацька |
| vrés | словенська |
| vrésak | словенська |
| ве́реск | українська |
| врȇсак | українська |
| vřes | чеська |
верла́нь «горлань»
очевидно, результат контамінації слів вере́ск, вереща́ти (або верзти́) і горла́нь, горла́ти;
Фонетичні та словотвірні варіанти
верла́стий
«тс.»
верла́тий
«галасливий»
Іверла́ти
«галасувати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| вере́ск | ? |
| вереща́ти (або верзти́) | ? |
| горла́ти | ? |
во́ркати «муркотати, воркотати»
іє. *u(е)r- (звуконаслідувальне), звідки, можливо, також ве́реск, вори́, во́рон;
споріднене з лит. ukti «бурчати», urgzti «тс.», лтс. verkti «плакати» і, можливо, лат. urcāre «кричати» (про рись);
псл. *vьṛkati, *vьṛčati ‹ *vьṛkētei;
р. ворча́ть, бр, варката́ць, др. въркати, върчати, п. warczeć «бурчати», ч. vrkati «воркувати», vrčeti «бурчати», слц. vrčať «гарчати», вл. wórčeć «бурчати; квакати», нл. warcaś «бурчати»,болг. вряк «жаб’яче квакання», м. врека «мекає» (про козу), схв. вṕчати «воркотати, бурчати», слн. vŕčati;
Фонетичні та словотвірні варіанти
во́рка
«воркотання, бурчання»
воркі́н
«той, хто воркоче»
воркі́т
(про кота)
воркітли́вий
воркітня́
во́ркну́ти
«муркнути»
ворко́та
воркота́ти
воркоті́ти
воркотли́вий
воркотня
«тс.»
воркоту́н
ворко́тя
«тс.»
воркува́ти
(про голубів)
ворку́н
ворку́та
«тс.»
ворча́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| вряк «жаб’яче квакання» | болгарська |
| wórčeć «бурчати; квакати» | верхньолужицька |
| въркати | давньоруська |
| *u(е)r- (звуконаслідувальне) | індоєвропейська |
| urcāre «кричати» (про рись) | латинська |
| verkti «плакати» | латиська |
| ukti «бурчати» | литовська |
| врека «мекає» (про козу) | македонська |
| warcaś «бурчати» | нижньолужицька |
| warczeć «бурчати» | польська |
| *v | праслов’янська |
| ворча́ть | російська |
| вṕчати «воркотати, бурчати» | сербохорватська |
| vrčať «гарчати» | словацька |
| vŕčati | словенська |
| бр | українська |
| варката́ць | українська |
| върчати | українська |
| vrkati «воркувати»«бурчати» | чеська |
| vrčeti «воркувати»«бурчати» | чеська |
| ве́реск | ? |
| вори́ | ? |
| во́рон | ? |
| urgzti «тс.» | ? |
| *v | ? |
хруск «хрускіт»
утворення звуконаслідувального походження, споріднене з хруст;
до суфікса -ск у подібних словах пор. ве́реск, ляск, тріск;
бр. хру́скаць, схв. хру̏скати «гризти; скрипіти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
хру́скати
хру́скіт
хрускоті́ти
хрускотли́вий
хрускотня́
хруско́тнява
хруськи́й
«крихкий, ламкий»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| хру́скаць | білоруська |
| скати «гризти; скрипіти» | сербохорватська |
| хруст | ? |
| -ск | ? |
| ве́реск | ? |
| ляск | ? |
| тріск | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України