ВЕРЕС — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ве́рес «Calluna vulgaris Salisb.» (бот.)
Махек вважає неслов’янським, перейнятим від праєвропейських неіндоєвропейців (Маchek Jm. rostl. 177);
іє. *uer-kh-/*uer-gh-;
споріднене з лит. vìržės «верес», лтс. vìrsis, гр. ἐρείκη, ірл. froech «тс.»;
псл. *ѵегsъ/*ѵеrsъ;
р. ве́рес, ве́реск, бр. верас, n. wrzos, ч. vřes, слц. vres, вл. wrjos, нл. rjos, схв. врȇс, врȇсак, слн. vrés, vrésak, болг. вряс «меліса лікарська, Melissa officinalis L.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вереса́ч
«місце, поросле вересом»
вересіль
вересінь
вереск
вересови́сько
вересови́ще
верест
вересчаг
«тс.»
верис
ве́ріс
верос
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| верас | білоруська |
| вряс «меліса лікарська, Melissa officinalis L.» | болгарська |
| wrjos | верхньолужицька |
| ἐρείκη | грецька |
| *uer-kh-/*uer-gh- | індоєвропейська |
| froech «тс.» | ірландська |
| vìrsis | латиська |
| vìržės «верес» | литовська |
| rjos | нижньолужицька |
| *ѵегsъ/*ѵеrsъ | праслов’янська |
| ве́рес | російська |
| врȇс | сербохорватська |
| vres | словацька |
| vrés | словенська |
| vrésak | словенська |
| ве́реск | українська |
| врȇсак | українська |
| vřes | чеська |
берескле́т «бруслина, Еѵоnуmus verrucosa Scop.» (бот.)
результати видозміни якоїсь праслов’янської чи, можливо, й неслов’янської назви,– на думку деяких дослідників, псл. *brьskljanъ (*brbskjant.) «плющ» або псл. *pręslenъ, пов’язаного з *pręslo «прясло» (за формою плодів);
на формування різних наведених звукових варіантів мали вплив такі слова, як бере́за, ве́рес, клен тощо;
р. берескле́т, [берескле́д] та ін., п. przmiel, trzmiel, ч. brslen, ст. brsněl (brsniel), слц. bršlen (ст. brslen), болг. бръшля́н «плющ, Hedera helix L.», м. бршлан, бршлен, схв. бршљап, брштан, слн. bršlján «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
берескле́н
верескле́п
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бръшля́н «плющ, Hedera helix L.» | болгарська |
| бршлан | македонська |
| przmiel | польська |
| trzmiel | польська |
| *brьskljanъ або «плющ» (*brbskjant.) | праслов’янська |
| *pręslenъ | праслов’янська |
| берескле́т | російська |
| бршљап | сербохорватська |
| bršlen (ст. brslen) | словацька |
| bršlján «тс.» | словенська |
| берескле́д | українська |
| бршлен | українська |
| брштан | українська |
| brslen | чеська |
| *pręslo «прясло» (за формою плодів) | ? |
| бере́за | ? |
| ве́рес | ? |
| клен | ? |
| brsněl (brsniel) | ? |
берест «верес, Erica L.» (бот.)
результат видозміни деетимологізованої форми ве́рес, фонетично зближеної з бе́рест «Ulmus L.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
берестовисько
«вересовисько»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ве́рес | ? |
| бе́рест «Ulmus L.» | ? |
ве́ресень
пор. лит. viržiu mėnuo букв. «місяць вересу»;
пов’язане з назвою рослини верес, яка цвіте саме в цей час;
бр. Ве́расень, др. врѣсень, п. wrzesień, ч. ст. vřesen, стсл. врѣсьɴь, вресеɴь;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Ве́расень | білоруська |
| врѣсень | давньоруська |
| viržiu | литовська |
| wrzesień | польська |
| врѣсьɴь | старослов’янська |
| вресеɴь | українська |
| vřesen | чеська |
| viržiu | ? |
| верес | ? |
| vřesen | ? |
версовик «лоша, що народилося пізньої осені»
пов’язане з ве́ресень або безпосередньо з ве́рес (у такому разі назва лошати вказує на час, коли цвіте верес);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ве́ресень (у такому разі назва лошати вказує на час, коли цвіте верес) | ? |
| ве́рес (у такому разі назва лошати вказує на час, коли цвіте верес) | ? |
верх
споріднене з лит. viršùs, лтс. vìrsus «верхня частина», дангл. wearr «мозоля», ірл. ferr «краще», лат. verrūca «горб, прищ, бородавка», дінд. várṣman- (varṣmán-) «висота, верх, верховина»;
іє. *ursu-s (іменник u-основи) від кореня *uer-s- «підвищене місце»;
псл. *vьrхъ;
р. бр. верх, др. вьрхъ, п. wierzch, ч. слц. vrch, вл. нл. wjerch, полаб. värch, болг. връх, м. врховен «верховний», схв. врx, слн. vŕh, стсл, врьхъ, вpъхъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вер
«поверхня»
ве́рес
«тс.»
ве́рех
«зверху, поверх»
верха́ми
верхи́
«верхня частина рибальської сітки»
ве́рхи
верхі́в'я
ве́рхівень
«вершник»
верхіве́ць
«тс.; [верховинець]»
верхі́вка
верхі́вля
верхівни́й
«вершник»
верхнє́к
«верх печі»
верхни́на
«вершки з молока»
ве́рхній
верхня́к
верхня́нка
«верхній одяг, сюртук»
верхова́ти
«мати зверхність»
верхо́ва́тий
«високий; з верхом»
верховенство
верхове́ць
«вершник»
верхови́к
«вершник; північний вітер; рибалка, що при витяганні рибальської сітки тягне верхи Дз»
верхо́ви́на́
верхови́нець
верхови́нський
верхови́нщина
«гірська місцевість»
верхови́ці
«гори»
верхо́вний
верхо́вник
«найвищий, найголовніший»
верхо́м
верша́ва
«вершина»
верша́к
«верхівка дерева»
верша́лина
«борона з верхньої частини дерева»
ве́ршень
«вершник»
вершєк
«вершина»
верши́на
верши́ти
верші́й
«той, хто вершить стіг сіна»
верші́ль
«верхній одвірок»
вершки́
вершкі́вка
«солодка страва з желатину, цукру, міцного вина та ін.»
вершкува́ти
(с.-г.)
ве́ршний
«не повний»
ве́ршни́к
ве́ршня
«поверхня»
вершня́к
«один з пилярів, що стоїть зверху»
дове́ршений
доверши́тель
зверх
«зверху»
зве́рха
«на поверхні, зовні»
зве́рхник
«начальник, старший»
зверхнина́
«начальство; влада, гегемонія»
зве́рхній
зве́рхність
зве́рху
зве́ршення
звершеня́ти
«перемагати, знищувати»
зверше́чку
зверши́ти
«насипати верх; минути верхів’я»
на пове́рсі
«знадвору, зокола»
наве́рх наверху́
наве́рхня
«корпус, коробка, фут ляр»
наве́ршник
«покришка маснички»
навершня́к
«тс.»
назве́рх
напове́рхний
переве́ршувати
пове́рся
«по верх»
пове́рх
по́верх
пове́рхник
«верхній камінь у ручних жорнах»
пове́рхниця
«товста суконна онуча; попона поверх сідла»«вид вишивки»
поверша́ти
«зверхність»
повірхни́к
«дах над частиною кошари в гуцулів, де доять овець»
су́вершок
«вершок дерева»
уве́рх
узве́ршина
«вершина»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| верх | білоруська |
| връх | болгарська |
| wjerch | верхньолужицька |
| wearr «мозоля» | давньоанглійська |
| várṣman- «висота, верх, верховина» (varṣmán-) | давньоіндійська |
| вьрхъ | давньоруська |
| *ursu-s від кореня *uer-s- «підвищене місце» (іменник u-основи) | індоєвропейська |
| ferr «краще» | ірландська |
| verrūca «горб, прищ, бородавка» | латинська |
| vìrsus «верхня частина» | латиська |
| viršùs | литовська |
| врховен «верховний» | македонська |
| wjerch | нижньолужицька |
| värch | полабська |
| wierzch | польська |
| *v | праслов’янська |
| верх | російська |
| врx | сербохорватська |
| vrch | словацька |
| vŕh | словенська |
| стсл | українська |
| врьхъ | українська |
| вpъхъ | українська |
| vrch | чеська |
де́рес «гірчак, Polygonum L.» (бот.)
остаточно не з’ясоване;
реконструюються псл. *dersьnъ, *drěsьnъ, *derstъ, *drěstъ, споріднені з dristati, оскільки корінь рослини використовувався при лікуванні шлункових захворювань, пор. інші назви гірчака: укр. дристу́н, дрестун, р. завязный корень, завязник, животный корень, черевная трава, схв. желудњак, дриставец (Меркулова Очерки 41–42);
пов’язується також з рдесник (бот.) «Potamogeton L.», причому обидві форми розглядаються як результат деетимологізації псл. *nerstьnъ, оскільки обидві рослини часто ростуть у воді, і в їх заростях нереститься риба (Machek Jm. rostl. 89; ESJČ 510; пор. Bezlaj ESSJ I 113; SW I 571);
форма [дepec] виникла з [дépeсень] і под., можливо, під впливом назви дуже поширеної рослини ве́рес, яка також росте по вологих місцях;
бр. драсён «гірчак», п. drest, drzest «гірчак», ч. dresnek, схв. дресен, dresan, слн. drésen «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дересен
«спориш, Polygonum aviculare L.»
де́ресень
«Polygonum minus»
дересеня
«Polygonum»
дереси́на
дря́сен
«водяний перець, Polygonum hydropiper L.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| драсён «гірчак» | білоруська |
| drest «гірчак» | польська |
| drzest «гірчак» | польська |
| *dersьnъ | праслов’янська |
| *nerstьnъ | праслов’янська |
| завязный корень | російська |
| желудњак | сербохорватська |
| дресен | сербохорватська |
| drésen «тс.» | словенська |
| дристу́н | українська |
| dresnek | чеська |
| *drěsьnъ | ? |
| *derstъ | ? |
| *drěstъ | ? |
| інші | ? |
| дрестун | ? |
| завязник | ? |
| животный | ? |
| корень | ? |
| черевная | ? |
| трава | ? |
| дриставец | ? |
| рдесник «Potamogeton L.» (бот.) | ? |
| дepec | ? |
| ве́рес | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України