ВЕРЕС — ЕТИМОЛОГІЯ

ве́рес «Calluna vulgaris Salisb.» (бот.)

Махек вважає неслов’янським, перейнятим від праєвропейських неіндоєвропейців (Маchek Jm. rostl. 177);
іє. *uer-kh-/*uer-gh-;
споріднене з лит. vìržės «верес», лтс. vìrsis, гр. ἐρείκη, ірл. froech «тс.»;
псл. *ѵегsъ/*ѵеrsъ;
р. ве́рес, ве́реск, бр. верас, n. wrzos, ч. vřes, слц. vres, вл. wrjos, нл. rjos, схв. врȇс, врȇсак, слн. vrés, vrésak, болг. вряс «меліса лікарська, Melissa officinalis L.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

вереса́ч «місце, поросле вересом»
вересіль
вересінь
вереск
вересови́сько
вересови́ще
верест
вересчаг «тс.»
верис
ве́ріс
верос «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
верас білоруська
вряс «меліса лікарська, Melissa officinalis L.» болгарська
wrjos верхньолужицька
ἐρείκη грецька
*uer-kh-/*uer-gh- індоєвропейська
froech «тс.» ірландська
vìrsis латиська
vìržės «верес» литовська
rjos нижньолужицька
*ѵегsъ/*ѵеrsъ праслов’янська
ве́рес російська
врȇс сербохорватська
vres словацька
vrés словенська
vrésak словенська
ве́реск українська
врȇсак українська
vřes чеська

берескле́т «бруслина, Еѵоnуmus verrucosa Scop.» (бот.)

результати видозміни якоїсь праслов’янської чи, можливо, й неслов’янської назви,– на думку деяких дослідників, псл. *brьskljanъ (*brbskjant.) «плющ» або псл. *pręslenъ, пов’язаного з *pręslo «прясло» (за формою плодів);
на формування різних наведених звукових варіантів мали вплив такі слова, як бере́за, ве́рес, клен тощо;
р. берескле́т, [берескле́д] та ін., п. przmiel, trzmiel, ч. brslen, ст. brsněl (brsniel), слц. bršlen (ст. brslen), болг. бръшля́н «плющ, Hedera helix L.», м. бршлан, бршлен, схв. бршљап, брштан, слн. bršlján «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

берескле́н
верескле́п «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бръшля́н «плющ, Hedera helix L.» болгарська
бршлан македонська
przmiel польська
trzmiel польська
*brьskljanъ або «плющ» (*brbskjant.) праслов’янська
*pręslenъ праслов’янська
берескле́т російська
бршљап сербохорватська
bršlen (ст. brslen) словацька
bršlján «тс.» словенська
берескле́д українська
бршлен українська
брштан українська
brslen чеська
*pręslo «прясло» (за формою плодів) ?
бере́за ?
ве́рес ?
клен ?
brsněl (brsniel) ?

берест «верес, Erica L.» (бот.)

результат видозміни деетимологізованої форми ве́рес, фонетично зближеної з бе́рест «Ulmus L.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

берестовисько «вересовисько»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ве́рес ?
бе́рест «Ulmus L.» ?

ве́ресень

пор. лит. viržiu mėnuo букв. «місяць вересу»;
пов’язане з назвою рослини верес, яка цвіте саме в цей час;
бр. Ве́расень, др. врѣсень, п. wrzesień, ч. ст. vřesen, стсл. врѣсьɴь, вресеɴь;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Ве́расень білоруська
врѣсень давньоруська
viržiu литовська
wrzesień польська
врѣсьɴь старослов’янська
вресеɴь українська
vřesen чеська
viržiu ?
верес ?
vřesen ?

версовик «лоша, що народилося пізньої осені»

пов’язане з ве́ресень або безпосередньо з ве́рес (у такому разі назва лошати вказує на час, коли цвіте верес);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ве́ресень (у такому разі назва лошати вказує на час, коли цвіте верес) ?
ве́рес (у такому разі назва лошати вказує на час, коли цвіте верес) ?

верх

споріднене з лит. viršùs, лтс. vìrsus «верхня частина», дангл. wearr «мозоля», ірл. ferr «краще», лат. verrūca «горб, прищ, бородавка», дінд. várṣman- (varṣmán-) «висота, верх, верховина»;
іє. *ursu-s (іменник u-основи) від кореня *uer-s- «підвищене місце»;
псл. *vьrхъ;
р. бр. верх, др. вьрхъ, п. wierzch, ч. слц. vrch, вл. нл. wjerch, полаб. värch, болг. връх, м. врховен «верховний», схв. врx, слн. vŕh, стсл, врьхъ, вpъхъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

вер «поверхня»
ве́рес «тс.»
ве́рех «зверху, поверх»
верха́ми
верхи́ «верхня частина рибальської сітки»
ве́рхи
верхі́в'я
ве́рхівень «вершник»
верхіве́ць «тс.; [верховинець]»
верхі́вка
верхі́вля
верхівни́й «вершник»
верхнє́к «верх печі»
верхни́на «вершки з молока»
ве́рхній
верхня́к
верхня́нка «верхній одяг, сюртук»
верхова́ти «мати зверхність»
верхо́ва́тий «високий; з верхом»
верховенство
верхове́ць «вершник»
верхови́к «вершник; північний вітер; рибалка, що при витяганні рибальської сітки тягне верхи Дз»
верхо́ви́на́
верхови́нець
верхови́нський
верхови́нщина «гірська місцевість»
верхови́ці «гори»
верхо́вний
верхо́вник «найвищий, найголовніший»
верхо́м
верша́ва «вершина»
верша́к «верхівка дерева»
верша́лина «борона з верхньої частини дерева»
ве́ршень «вершник»
вершєк «вершина»
верши́на
верши́ти
верші́й «той, хто вершить стіг сіна»
верші́ль «верхній одвірок»
вершки́
вершкі́вка «солодка страва з желатину, цукру, міцного вина та ін.»
вершкува́ти (с.-г.)
ве́ршний «не повний»
ве́ршни́к
ве́ршня «поверхня»
вершня́к «один з пилярів, що стоїть зверху»
дове́ршений
доверши́тель
зверх «зверху»
зве́рха «на поверхні, зовні»
зве́рхник «начальник, старший»
зверхнина́ «начальство; влада, гегемонія»
зве́рхній
зве́рхність
зве́рху
зве́ршення
звершеня́ти «перемагати, знищувати»
зверше́чку
зверши́ти «насипати верх; минути верхів’я»
на пове́рсі «знадвору, зокола»
наве́рх наверху́
наве́рхня «корпус, коробка, фут ляр»
наве́ршник «покришка маснички»
навершня́к «тс.»
назве́рх
напове́рхний
переве́ршувати
пове́рся «по верх»
пове́рх
по́верх
пове́рхник «верхній камінь у ручних жорнах»
пове́рхниця «товста суконна онуча; попона поверх сідла»«вид вишивки»
поверша́ти «зверхність»
повірхни́к «дах над частиною кошари в гуцулів, де доять овець»
су́вершок «вершок дерева»
уве́рх
узве́ршина «вершина»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
верх білоруська
връх болгарська
wjerch верхньолужицька
wearr «мозоля» давньоанглійська
várṣman- «висота, верх, верховина» (varṣmán-) давньоіндійська
вьрхъ давньоруська
*ursu-s від кореня *uer-s- «підвищене місце» (іменник u-основи) індоєвропейська
ferr «краще» ірландська
verrūca «горб, прищ, бородавка» латинська
vìrsus «верхня частина» латиська
viršùs литовська
врховен «верховний» македонська
wjerch нижньолужицька
värch полабська
wierzch польська
*v праслов’янська
верх російська
врx сербохорватська
vrch словацька
vŕh словенська
стсл українська
врьхъ українська
вpъхъ українська
vrch чеська

де́рес «гірчак, Polygonum L.» (бот.)

остаточно не з’ясоване;
реконструюються псл. *dersьnъ, *drěsьnъ, *derstъ, *drěstъ, споріднені з dristati, оскільки корінь рослини використовувався при лікуванні шлункових захворювань, пор. інші назви гірчака: укр. дристу́н, дрестун, р. завязный корень, завязник, животный корень, черевная трава, схв. желудњак, дриставец (Меркулова Очерки 41–42);
пов’язується також з рдесник (бот.) «Potamogeton L.», причому обидві форми розглядаються як результат деетимологізації псл. *nerstьnъ, оскільки обидві рослини часто ростуть у воді, і в їх заростях нереститься риба (Machek Jm. rostl. 89; ESJČ 510; пор. Bezlaj ESSJ I 113; SW I 571);
форма [дepec] виникла з [дépeсень] і под., можливо, під впливом назви дуже поширеної рослини ве́рес, яка також росте по вологих місцях;
бр. драсён «гірчак», п. drest, drzest «гірчак», ч. dresnek, схв. дресен, dresan, слн. drésen «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

дересен «спориш, Polygonum aviculare L.»
де́ресень «Polygonum minus»
дересеня «Polygonum»
дереси́на
дря́сен «водяний перець, Polygonum hydropiper L.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
драсён «гірчак» білоруська
drest «гірчак» польська
drzest «гірчак» польська
*dersьnъ праслов’янська
*nerstьnъ праслов’янська
завязный корень російська
желудњак сербохорватська
дресен сербохорватська
drésen «тс.» словенська
дристу́н українська
dresnek чеська
*drěsьnъ ?
*derstъ ?
*drěstъ ?
інші ?
дрестун ?
завязник ?
животный ?
корень ?
черевная ?
трава ?
дриставец ?
рдесник «Potamogeton L.» (бот.) ?
дepec ?
ве́рес ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України