ВЕРЕНВА — ЕТИМОЛОГІЯ
вере́нва «ряд снопів у стозі»
псл. *verny, *verta;
споріднене з лит. vérti «низати, втягувати нитку», vorà «низка, ряд, валка», лтс. vert «низати», гр. ἀείρω «зв’язую», алб. vjer «вішаю», дангл. worn «багато», wearn «натовп», ірл. foirenn «загін», дінд. vṛndám «натовп; стадо»;
іє. *uer- «в’язати»;
р. верени́ца «низка, ряд, валка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вере́т-тя
«тс.; ганчір’я, мотлох»
вере́та
«велика кількість, купа»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| vjer «вішаю» | албанська |
| ἀείρω «зв’язую» | грецька |
| worn «багато» | давньоанглійська |
| vṛndám «натовп; стадо» | давньоіндійська |
| *uer- «в’язати» | індоєвропейська |
| foirenn «загін» | ірландська |
| vert «низати» | латиська |
| vérti «низати, втягувати нитку» | литовська |
| *verny | праслов’янська |
| верени́ца «низка, ряд, валка» | російська |
| *verta | ? |
| vorà «низка, ряд, валка» | ? |
| wearn «натовп» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України