ВЕРЕДЛИВУ — ЕТИМОЛОГІЯ
ве́ред «примхи; гнійний нарив, болячка»
псл. *verdъ «ґуля, нарив»;
споріднене з лтс. ap-viȓde «нарив», дінд. várdhati «росте», двн. warza «бородавка», дангл. wearte, дісл. warta, нвн. Warze «тс.»;
іє. *uerd- «підвищуватися, підноситися, виступати»;
зіставляється також (Петлева Этимология 1972, 93–99, слідом за Гріммом) з двн. wartjan «ранити, ушкоджувати, псувати», гот. -wardjan «псувати», дісл. awardjan «тс.», дінд. vardh«відрізувати»;
р. ве́ред «нарив», вред, бр. [ве́рад] «нарив», др. вередъ «рана, нарив», п. wrzód «гнійник», ч. vřed «нарив, чиряк», слц. vred, вл. brjód, нл. wrjod «тс.», болг. вреда́ «шкода», м. [вред] «простуда», схв. врȇд «тілесне ушкодження», слн. vrèd «тс., нарив»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ве́реди
«примхи»
вередини́тися
«голосно плакати»
вереди́ти
вереди́тися
«чванитися»
вереді́й
вередли́вий
вередли́виця
вередни́к
«вередун»
вередни́ця
вередо́вний
вередува́ти
вереду́н
вереду́ха
надвереди́ти
«пошкодити»
надвереди́тися
підвереди́тися
«надірватися»
привере́да
«примхлива особа»
привере́ди
«примхи»
увере́д
«надсада, надрив»
увере́да
«тс.»
увере́ди́ти
«надірвати, перетрудити»
увере́ди́тися
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ве́рад «нарив» | білоруська |
| вреда́ «шкода» | болгарська |
| brjód | верхньолужицька |
| -wardjan «псувати» | готська |
| wearte | давньоанглійська |
| warza «бородавка» | давньоверхньонімецька |
| wartjan «ранити, ушкоджувати, псувати» | давньоверхньонімецька |
| várdhati «росте» | давньоіндійська |
| vardh «відрізувати» | давньоіндійська |
| warta | давньоісландська |
| awardjan «тс.» | давньоісландська |
| вередъ «рана, нарив» | давньоруська |
| *uerd- «підвищуватися, підноситися, виступати» | індоєвропейська |
| ap-viȓde «нарив» | латиська |
| вред «простуда» | македонська |
| wrjod «тс.» | нижньолужицька |
| Warze «тс.» | нововерхньонімецька |
| wrzód «гнійник» | польська |
| *verdъ «ґуля, нарив» | праслов’янська |
| ве́ред «нарив» | російська |
| врȇд «тілесне ушкодження» | сербохорватська |
| vred | словацька |
| vrèd «тс., нарив» | словенська |
| вред | українська |
| vřed «нарив, чиряк» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України