ВЕРБЛЮДАМИ — ЕТИМОЛОГІЯ

верблю́д

псл. *velьbǫdъ‹vъlbǫdъ;
запозичення з готської мови, зближене за народною етимологією з ѵеlь «великий» і blǫdb «блуд», blǫditi «блудити»;
гот. ulbandus «верблюд» через грецьке посередництво (гр. ἐλέφας, ἐλέφαντος, «слон») прийшло з східних мов, де грецькому ἐλ відповідає артикль ар. al, або хам. eḷu «слон», a έφας представлене в єг. āb(u) «слон, слонова кістка», звідки й дінд. íbhaḥ «слон», лат. ebur «слонова кістка»;
р. верблю́д, бр. Вярблю́д, др. вельбудъ, вельблудъ, п. wielbłąd, ч. velbloud, слц. vel’blúd, вл. wjelbłud, слн. velblód, стсл. вельбѫдъ, вельблоудъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

велблю́д
велбудъ
вельблуды (XV ст.)
вельблюды
верблюда (XVII ст.)
верблю́дячий
верблюжа́
верблю́жий
верхоблу́д
верхоблю́д
Етимологічні відповідники

Слово Мова
al арабська
Вярблю́д білоруська
wjelbłud верхньолужицька
ulbandus «верблюд» готська
íbhaḥ «слон» давньоіндійська
вельбудъ давньоруська
āb(u) «слон, слонова кістка» єгипетська
ebur «слонова кістка» латинська
wielbłąd польська
*velьbǫdъ‹vъlbǫdъ праслов’янська
верблю́д російська
vel'blúd словацька
velblód словенська
вельбѫдъ старослов’янська
вельблудъ українська
вельблоудъ українська
eḷu «слон» хамітські
velbloud чеська
ѵеlь «великий» ?
blǫdb «блуд» ?
blǫditi «блудити» ?

верблю́дка «Corispermum L.; [волошка розлога, Centaurea diffusa Lam. Mak]» (бот.)

похідне утворення від верблю́д;
назва стосується степових рослин, що поїдаються вівцями, козами, верблюдами;
р. Верблю́дка «Corispermum», бр. вярблю́дка, ч. velbloudník «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
вярблю́дка білоруська
velbloudník «тс.» чеська
верблю́д ?
Верблю́дка «Corispermum» ?

верблю́дка «зніт чотиригранний, Epilobium tetragonum L.» (бот.)

неясне;
можливо, пов’язане з верба́ і пізніше зближене з верблю́д, верблю́дка1;
пор. укр. [вербичка] «зніт рожевий, Epilobium roseum Schreb.», п. wierzbownica «зніт», ч. vrbovka, [vrbka], болг. върбовка, схв. [врбовица, врбовка, вербовка, врболика], слн. vrbovec «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
върбовка болгарська
wierzbownica «зніт» польська
врбовица сербохорватська
врбовка сербохорватська
вербовка сербохорватська
врболика сербохорватська
vrbovec «тс.» словенська
вербичка «зніт рожевий, Epilobium roseum Schreb.» українська
vrbovka чеська
верба́ ?
верблю́д ?
верблю́дка ?
вербичка «зніт рожевий, Epilobium roseum Schreb.» ?
vrbka ?

ублю́док «людина з різко негативними рисами; виродок» (знев., лайл.)

очевидно, запозичення з російської мови;
походження р. ублю́док «помісь; (лайл.) позашлюбна дитина; людина з негативними рисами», зафіксованого з 1802 р., остаточно не з’ясоване;
припускається можливість його походження від незасвідченого *ублудок, пов’язаного з блуд (пом’якшення л’ під впливом вы́блядок «ублюдок, байстрюк»), яке походить від др. блясти «помилятися; розпусничати» (Фасмер IV 143; Преобр. II, вып. последний 37);
не виключається вплив на формування р. ублю́док слова верблю́д (Черных II 279–280);
бр. [ублю́дак] «маля від тварин різних порід» (Носович);
Фонетичні та словотвірні варіанти

ублю́дковий
ублю́дочний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ублю́дак «маля від тварин різних порід» (Носович) білоруська
блясти «помилятися; розпусничати» давньоруська
ублю́док «помісь; (лайл.) позашлюбна дитина; людина з негативними рисами» російська
ублю́док російська
верблю́д російська
*ублудок українська
блуд (пом’якшення л’ під впливом вы́блядок «ублюдок, байстрюк») українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України