ВЕПРОВІ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. ѵерrь;

споріднене з лит. Vẽpriai (топонім), лтс. vepris «кастрований кабан» (можливо, запозичене з російської мови), двн. ebur, нвн. Eber «тс.», лат. aper «вепр», дінд. vápati «виділяє сім’я», які, очевидно, зводяться до двох індоєвропейських основ *uерrо- і *ерrо-;

Брандт (РФВ 25, 213) пов’язує з лат. veprēs, vepris «терновий кущ», звідки вепр первісно мало означати «колючий, щетинистий»;

р. вепрь, бр. вяпру́к, [вепе́р], др. вепрь, n. wieprz, ч. vepr, слц. ѵероr, ѵереr, вл. Wjapŕ, нл. japś, полаб. vipr, болг. Ве́пър, м. вепар, схв. вȅпар, слн. véper, стсл. вепръ;

назви пов’язані з вепр;

пор. слц. bravienky «аґрус» від brav «вепр» або ч. chlupka «аґрус» від chlup «шерстина», srstka «аґрус» від srst «шерсть»;

мотивуються тим, що плоди цієї рослини щетинисті, як шкіра вепра;

п. [wieprzyny, wieprzki] «тс.»;

похідне утворення від вепр або запозичення з польської мови;

мотивація назви не зовсім ясна;

пор. інші назви цієї рослини: укр. поросинець, [свинушник, свиняча капуста], р. поросятник, п. prosienicznik, ч. prasetník, слц. prasatník, схв. [свињак], слн. svinjek, н. Ferkelkraut, Schweinsalat;

можливо, всі назви є кальками слат. porcellia, що відбиває гр. ὓποχοιρίς, утворене з прийменника ὓπo «під» та іменника χοĩρος «порося»;

п. wieprzyniec «тс.»;