ВЕПЕР — ЕТИМОЛОГІЯ
вепр
псл. ѵерrь;
споріднене з лит. Vẽpriai (топонім), лтс. vepris «кастрований кабан» (можливо, запозичене з російської мови), двн. ebur, нвн. Eber «тс.», лат. aper «вепр», дінд. vápati «виділяє сім’я», які, очевидно, зводяться до двох індоєвропейських основ *uерrо- і *ерrо-;
Брандт (РФВ 25, 213) пов’язує з лат. veprēs, vepris «терновий кущ», звідки вепр первісно мало означати «колючий, щетинистий»;
р. вепрь, бр. вяпру́к, [вепе́р], др. вепрь, n. wieprz, ч. vepr, слц. ѵероr, ѵереr, вл. Wjapŕ, нл. japś, полаб. vipr, болг. Ве́пър, м. вепар, схв. вȅпар, слн. véper, стсл. вепръ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ве́пе́р
ве́прик
вепри́на
вепрови́на
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| вяпру́к | білоруська |
| Ве́пър | болгарська |
| Wjapŕ | верхньолужицька |
| ebur | давньоверхньонімецька |
| vápati «виділяє сім’я» | давньоіндійська |
| вепрь | давньоруська |
| aper «вепр» | латинська |
| veprēs | латинська |
| vepris «кастрований кабан» (можливо, запозичене з російської мови) | латиська |
| Vẽpriai (топонім) | литовська |
| вепар | македонська |
| japś | нижньолужицька |
| Eber «тс.» | нововерхньонімецька |
| vipr | полабська |
| ѵерrь | праслов’янська |
| вепрь | російська |
| вȅпар | сербохорватська |
| ѵероr | словацька |
| ѵереr | словацька |
| véper | словенська |
| вепръ | старослов’янська |
| вепе́р | українська |
| vepr | чеська |
| *uерrо- | ? |
| vepris «терновий кущ» | ? |
| вепр «колючий, щетинистий» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України