ВЕНТИЛЯТОР — ЕТИМОЛОГІЯ
вентилюва́ти
очевидно, запозичення з французької мови;
фр. ventiler «вентилювати», ventilateur, ventilation утворені від лат. ventilo «махаю, розмахую, вію», похідного від ventus «вітер», спорідненого з дінд. vāti, vāyati «віє, дме», ав. vāta «вітер», гот. winds «тс.», псл. vějati, ѵĕtrъ, укр. ві́яти, ві́тер;
р. вентили́ровать, бр. вентылі́раваць, п. wentylować, ч. ventilovati, слц. ventilovať, вл. wentilator, болг. вентили́рам, м. вентили́ра, схв. вентили́рати, слн. ventilator;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вентиля́тор
вентиля́ція
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| vāta «вітер» | авестійська |
| вентылі́раваць | білоруська |
| вентили́рам | болгарська |
| wentilator | верхньолужицька |
| winds «тс.» | готська |
| vāti | давньоіндійська |
| ventilo «махаю, розмахую, вію» | латинська |
| вентили́ра | македонська |
| wentylować | польська |
| vějati | праслов’янська |
| вентили́ровать | російська |
| вентили́рати | сербохорватська |
| ventilovať | словацька |
| ventilator | словенська |
| ві́яти | українська |
| ventiler «вентилювати» | французька |
| ventilovati | чеська |
| ventilateur | ? |
| ventus «вітер» | ? |
| vāyati «віє, дме» | ? |
| ѵĕtrъ | ? |
| ві́тер | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України