ВЕНЕРИЧНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
венери́чний
очевидно, запозичено з німецької мови, можливо, через російську, в якій засвідчене на початку XVIII ст;
н. venerisch походить від фр. vénérien, джерелом якого є лат. venerius «любовний», похідне від Venus «богиня кохання», спорідненого з дінд. vanas- «бажання, ласка», vánati, vanṓti «бажає, любить, перемагає», ав. vanaiti «перемагає, бажає», двн. wini «друг», дангл. wynn «блаженство», двн. wunnia «тс.», дісл. ynde, una «задоволення, розвага», гот. wunan «радіти», двн. wonēn «жити, бути, залишатися», днн. wunōn, дангл. Wunian «тс.»;
р. венери́ческий, бр. венерычны, п. weneryczny, ч. слц. venerický, болг. венери́чески, венери́чен, м. венери́чен, схв. венèричан, слн. venéričen;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| vanaiti «перемагає, бажає» | авестійська |
| венерычны | білоруська |
| венери́чески | болгарська |
| wunan «радіти» | готська |
| wynn «блаженство» | давньоанглійська |
| Wunian «тс.» | давньоанглійська |
| wini «друг» | давньоверхньонімецька |
| wunnia «тс.» | давньоверхньонімецька |
| wonēn «жити, бути, залишатися» | давньоверхньонімецька |
| vanas- «бажання, ласка» | давньоіндійська |
| ynde | давньоісландська |
| wunōn | давньонижньонімецька |
| venerius «любовний» | латинська |
| венери́чен | македонська |
| venerisch | німецька |
| weneryczny | польська |
| венери́ческий | російська |
| венèричан | сербохорватська |
| venerický | словацька |
| venéričen | словенська |
| венери́чен | українська |
| vénérien | французька |
| venerický | чеська |
| Venus «богиня кохання» | ? |
| vánati | ? |
| vanṓti «бажає, любить, перемагає» | ? |
| una «задоволення, розвага» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України