ВЕНЕД — ЕТИМОЛОГІЯ
вене́ти «слов’янські племена між Ельбою і Дніпром на рубежі нашої ери»
поширена в давній Європі етнічна назва, перенесена сусідніми народами на слов’ян;
пор. н. Winden «слов’яни (зокрема, лужичани)», Wenden «тс.», фін. venäjä «росіянин», ест. vene «тс.», лат. Veneti (назва провінції на північ від Адріатичного моря, звідки назва міста Венеції; назва провінції в галльській Ареморіці, звідки фр. Vendée);
найбільш вірогідною є думка про кельтське походження назви;
пов’язання її з назвою а́нти викликає сумнів;
р. бр. вене́ты, вене́ды, п. Wenetowie, Wenedowie, ч. Venetové, Venedové, Venedi;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вене́ди
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| вене́ты | білоруська |
| vene «тс.» | естонська |
| Veneti (назва провінції на північ від Адріатичного моря, звідки назва міста Венеції; назва провінції в галльській Ареморіці, звідки фр. Vendée) | латинська |
| Winden «слов’яни (зокрема, лужичани)» | німецька |
| Wenetowie | польська |
| вене́ты | російська |
| вене́ды | українська |
| venäjä «росіянин» | фінська |
| Venetové | чеська |
| Winden «слов’яни (зокрема, лужичани)» | ? |
| Wenden «тс.» | ? |
| а́нти | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України