ВЕКША — ЕТИМОЛОГІЯ
ве́кша «білка»
походження неясне;
мабуть, дуже раннє запозичення з фінно-угорських або тюркських (чуваська) мов (Фасмер–Трубачев І 287);
пов’язування з перс. vešak «руда лисиця» (Mikl. EW 389; Горяев 42; Преобр. І 70) необґрунтоване;
припущення (Фасмер І 287) про зв’язок з р. вѣко, веко непереконливе;
сумнівне пояснення (Соболевский РФВ 66, 343; Ильинский ИОРЯС 20/4, 185) як демінутива від вѣверица;
р. бр. діал. векша, др. вѣкъша, вѣкша, векша «білка; грошова одиниця»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| векша | білоруська |
| вѣкъша | давньоруська |
| vešak «руда лисиця» | перська |
| вѣко | російська |
| векша | російська |
| вѣкша | українська |
| векша «білка; грошова одиниця» | українська |
| веко | ? |
| вѣверица | ? |
| векша | ? |
вашкі́рка «білка»
неясне;
можливо, пов’язане з р. [ва́шка] «молода білка», ве́кша «білка», др. вѣкъша (грошова одиниця), які виводяться з фінноугорських мов (Фасмер–Трубачев І 281, 287; Machek Slávia 23, 66);
Фонетичні та словотвірні варіанти
вашти́рка
ващи́рка
касти́рка
кашти́рка
кишти́рка
кости́рка
кошти́рка
«тс.»
мащи́рка
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| вѣкъша (грошова одиниця) | давньоруська |
| ва́шка «молода білка» | російська |
| ве́кша «білка» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України