ВЕДРО — ЕТИМОЛОГІЯ

існує також думка про зв’язок слов’янських форм з коренем *(s)vęd- «сушити, сушитися», укр. в’я́нути і про походження германських форм від слов’янських (Machek ESJČ 681), як і протилежна думка про запозичення слов’янських форм з прагерманської мови (Мартынов Сл.-герм. взаимод. 56–58);

мабуть, споріднене з двн. wetar «погода», нвн. Wétter, англ, weather «тс.»;

псл. vedrъ;

р. вёдро «сонячна погода», др. ведро, п. wiodro, wiądro, ч. vedro, вл. wjedro, нл. wjadro, болг. м. ве́дро, схв. вȅдро, слн. vedrô, стсл, ведръ «ясний», ведро «ясно»;

походження неясне;

може бути і результатом видозміни форми бе́дрик у сполученні ще́дрик-бе́дрик після його деетимологізації;

в такому разі означає «той, що прийшов побажати доброї погоди на Новий рік, щоб був урожай»;

можливо, пов’язане з [ве́дро] «ясна погода», [ве́дряно] «сонячно, зоряно, нехмарно»;

псл. vědro ‹*vēdro;

утворене від іє. *uódōr «вода», *uédōr «тс.», пор. гр. ὑδρία «відро для води» і ὕδωρ «вода»;

р. болг. ведро́, бр. вядро́, др. вѣдро, п. wiadro, ч. vědro, слц. vedro, м. ведро, схв. вјèдро, слн. védro, стсл. вѣдро;

зіставляється ще (Machek ESJČ 666) з ведро «сонячно», двн. swedan «палити помалу з великим димом»;

іє. *uondh-/uendh«в’янути, сохнути, зникати»;

псл. *vǫditi «обкурювати, консервувати димом м’ясо, рибу, сир»;

споріднене з *vędnǫti «в’янути»;

бр. вэ́ндзіць (з п.), п. wędzić, ч. uditi, uzenina, слц. údiť, слн. vodíti;

псл. odrъ, можливо, споріднене з *dervo, drъva як форма з початковим значенням «настил нав-круги дерева» (Ильинский ЖМНП 1904, квітень, 382);

може бути також спорідненим з дангл. eodor «загорода, тин, житло», дісл. jaðarr, joðurr «край», двн. etar, свн. etter «паркан, край, обгороджене поле», гр. ὄστριμον «стійло, хлів», в основі яких лежить іє. *edh- «городити; частокіл» (Holthausen AeWb. 91; Bezzenberger BB 27, 144; Uhlenbeck PBrB 26, 295; Meringer IF 18, 256–257; Torp 24; Pedersen Kelt. Gr. I 178; Jóhannesson 54);

існує думка про зв’язок слова з деру́, дра́ти (Jagić AfSlPh 24, 581; Соболевский ЖМНП 1904, березень, 180; 1914, серпень, 365; Брандт РФВ 23, 95);

при цьому розвиток семантики слова залишається нез’ясованим;

непереконливе припущення (Machek Slavia 18, 73) про походження одр від *vodrъ «сушарня», нібито пов’язаного з ǫditi, vędnǫti, vedro, спорідненими з укр. ве́дро, в’я́нути;

р. одр «ліжко, ложе, постіль; піл; поміст (западня) у лісі на ведмедя», [одёр] «тс.», [одри́на] «хлів, сінник», [о́дрина] «спальня», бр. [адры́на] «сінник», [адзёр] «пристосування, на якому сушать вику, горох», др. одръ «ліжко, постіль; лавка; спальня», одрина «хлів (?), сінник (?); хата», п. odryna «приміщення для сіна», ч. odr «стовп, остов; альтанка», [vodr] «горище в повітці», слц. vodôr «клуня», болг. о́дър «поміст, ложе; віконниця», м. одар «дерев’яна лежанка», схв. о̀дар «ложе, поміст», слн. óder «настил, сінник», стсл. одръ «ложе, постіль; труна»;

очевидно, результат видозміни др. *клѣщьня, похідного від клѣщи «кліщі»;

фонетично незакономірне кле́шня́ є або північноукраїнською діалектною звуковою формою (пор. [ведро́, деда́, песо́к] ‹ въдро, дѣды, пъсъкъ), або наслідком запозичення з російської мови;

р. клешня́;