ВЕДМЕДИЦІ — ЕТИМОЛОГІЯ
ведмі́дь
псл. medvědь, утворене з основ *meduта *ěd-, тобто «медоїд»;
назва виникла як мисливський евфемізм або як вияв табу замість давньої назви шкідливої для бортників тварини іє. *rkþos, що збереглася в дінд. ṛkṣaḥ, гр. ἄρκτος, лат. ursus;
зміна давнього показника u-основ (medu-) на приголосний в сприяла пізнішій деетимологізації первісного значення й пов’язуванню з vědati «знати», через що медвѣдь часто сприймається як «тварина, що розуміється на меді»;
укр. ведмі́дь, р. [ведме́дь] утворилося внаслідок метатези компонентів мед-ві́дь, мед-ве́дь;
р. медве́дь, [ведме́дь], бр. мядзве́дзь, др. медвѣдь, п. niedźwiedź, [miedźwiedź], ч. medvěd, nedvěd, слц. medveď, вл. mjedwjédź, нл. mjadwjeź, болг. [медве́д], м. медо «ведмедик», схв. ме́двед слн. mêdved, стсл. медвѣдь;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ведмеденя́
ведме́дик
«молодий ведмідь; іграшка; (ент.) вовчок, капустянка, Gryllotalpa gryllotalpa L.; вид напою; [наливне колесо у млині]»
ведме́дина
ведме́ди́ха
ведме́ди́ця
ведмеді́вка
«фляжка-ведмідь у давніх мешканців України»
ведме́дка
ведме́дка
«вид напою»
ведме́дкуватий
«схожий на ведмедя, незграбний»
ведме́дник
ведмедча́
ведмедчу́к
«молодий ведмідь; (ент.) жук-олень, Lucanus cervus L.; (ент.) вовчок, капустянка Ж; (ент.) велика мурашка, Formica herculanea Ж»
ведме́дь
ведме́дько
ведмедьова́тий
«тс.»
ведмедю́к
«тс.»
ведмедя́ка
«великий ведмідь»
ведмедя́тко
ведме́дячий
ведмежа́
ведмежа́тина
ведмежа́тник
ведме́жий
ведме́жина
ведмежи́ха
«ведмедиця»
відьмідь
медве́дик
«молодий ведмідь; зубчасте колесо у млині; гусінь метелика Eupreria eruca Ж»
медве́дина
медведи́ско
медве́диха
«тс.»
медведи́ще
«тс.»
медве́дка
(тех.)
медве́дний
медведча́
медведчу́к
«молодий ведмідь; (ент.) вовчок, капустянка; цвіркун, Gryllus gryllotalpa»
медведю́х
«гусінь метелика Eupreria»
(ент.)
медведя́р
«той, що водить ведмедя»
медве́дячий
медвежа́
медвеженя́
медве́жий
медве́жинаЖ
медві́дник
«тс.»
(?)
медві́дниця
«вид меча для полювання на ведмедя»
ме́дві́дь
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
мядзве́дзь | білоруська |
медве́д | болгарська |
mjedwjédź | верхньолужицька |
ἄρκτος | грецька |
ṛkṣaḥ | давньоіндійська |
медвѣдь | давньоруська |
ursus | латинська |
медо «ведмедик» | македонська |
mjadwjeź | нижньолужицька |
niedźwiedź | польська |
medvědь | праслов’янська |
ведме́дь | російська |
медве́дь | російська |
ме́двед | сербохорватська |
medveď | словацька |
медвѣдь | старослов’янська |
ведмі́дь | українська |
ведме́дь | українська |
miedźwiedź | українська |
medvěd | чеська |
nedvěd | чеська |
*meduта | ? |
тобто «медоїд» | ? |
*rkþos | ? |
vědati «знати» | ? |
медвѣдь «тварина, що розуміється на меді» | ? |
мед-ве́дь | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України