ВЕГЕТАТИВНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

вегета́ція

запозичення з німецької мови;
нім. Vegetatión походить від слат. vegetātio «проростання», яке є похідним від vegetāre «рости» (давніше «оживляти, одухотворяти, посилювати»), пов’язаного з vegēre «збуджувати, хвилювати», спорідненим з дінд. vājaḥ «сила, швидкість, змагання», двн. wackar «жвавий», wahhar «тс.», гот. wakan «не спати; пильнувати», двн. wahhon, wahhen «тс.»;
р. болг. Вегета́ция, бр. Вегета́цыя, п. wegetacja, ч. vegetace, слц. vegetácia, вл. wegetacija, м. схв. вегета́ција;
Фонетичні та словотвірні варіанти

вегетати́вний
вегетаці́йний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Вегета́цыя білоруська
Вегета́ция болгарська
wegetacija верхньолужицька
wakan «не спати; пильнувати» готська
wackar «жвавий» давньоверхньонімецька
wahhon давньоверхньонімецька
vājaḥ «сила, швидкість, змагання» давньоіндійська
вегета́ција македонська
Vegetatión німецька
wegetacja польська
Вегета́ция російська
вегета́ција сербохорватська
vegetātio «проростання» середньолатинська
vegetácia словацька
vegetace чеська
vegetāre «рости» (давніше «оживляти, одухотворяти, посилювати») ?
vegēre «збуджувати, хвилювати» ?
wahhar «тс.» ?
wahhen «тс.» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України