ВЕГЕТАТИВНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
вегета́ція
запозичення з німецької мови;
нім. Vegetatión походить від слат. vegetātio «проростання», яке є похідним від vegetāre «рости» (давніше «оживляти, одухотворяти, посилювати»), пов’язаного з vegēre «збуджувати, хвилювати», спорідненим з дінд. vājaḥ «сила, швидкість, змагання», двн. wackar «жвавий», wahhar «тс.», гот. wakan «не спати; пильнувати», двн. wahhon, wahhen «тс.»;
р. болг. Вегета́ция, бр. Вегета́цыя, п. wegetacja, ч. vegetace, слц. vegetácia, вл. wegetacija, м. схв. вегета́ција;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вегетати́вний
вегетаці́йний
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
Вегета́цыя | білоруська |
Вегета́ция | болгарська |
wegetacija | верхньолужицька |
wakan «не спати; пильнувати» | готська |
wackar «жвавий» | давньоверхньонімецька |
wahhon | давньоверхньонімецька |
vājaḥ «сила, швидкість, змагання» | давньоіндійська |
вегета́ција | македонська |
Vegetatión | німецька |
wegetacja | польська |
Вегета́ция | російська |
вегета́ција | сербохорватська |
vegetātio «проростання» | середньолатинська |
vegetácia | словацька |
vegetace | чеська |
vegetāre «рости» (давніше «оживляти, одухотворяти, посилювати») | ? |
vegēre «збуджувати, хвилювати» | ? |
wahhar «тс.» | ? |
wahhen «тс.» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України