ВДОХНОВЕНИЕ — ЕТИМОЛОГІЯ

надиха́ти «збуджувати натхнення»

запозичення з польської мови;
п. natchnąć, natchnienie, утворені з префікса na- і основи дієслова tchnąć, що продовжує давнішу форму dъxnǫti «дихнути», є, як і ч. nadchnouti, nadšení, кальками лат. inspīro «надихаю», inspīrātio «натхнення», утворених з префікса in- «в-, на-» і основи дієслова spīro «дихаю»;
латинські форми є, очевидно, в свою чергу, кальками гр. ἐμπνέω (ἐμπνείω)«надуваю, надихаю», ἔμπνοια «дихання, натхнення», до яких зводиться як калька і стсл. (въ)дъхновєниѥ, р. вдохнове́ние (Шанский ЭСРЯ І 3, 32);
форми надиха́ти, надихну́ти, на́дих утворені як власне українські варіанти – кальки до запозичених форм;
бр. натхні́ць;
Фонетичні та словотвірні варіанти

на́дих «натхнення»
надихну́ти
натхне́нний
натхне́нник
натхне́ння
натхну́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
натхні́ць білоруська
ἐμίίπνέω «надуваю, надихаю» (ἐμπνείω) грецька
ἔμΉπνοια «дихання, натхнення» грецька
inspīro «надихаю» латинська
inspīrātio «натхнення» латинська
in- «в-, на-» латинська
spīro «дихаю» латинська
natchnąć польська
natchnienie польська
na- польська
dъxnǫti «дихнути» польська
tchnąć польська
tchnąć польська
вдохнове́ние російська
(въ)дъхновєниѥ старослов’янська
надиха́ти українська
надихну́ти українська
на́дих українська
nadchnouti чеська
nadšení чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України