ВДОХНОВЕНИЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
надиха́ти «збуджувати натхнення»
запозичення з польської мови;
п. natchnąć, natchnienie, утворені з префікса na- і основи дієслова tchnąć, що продовжує давнішу форму dъxnǫti «дихнути», є, як і ч. nadchnouti, nadšení, кальками лат. inspīro «надихаю», inspīrātio «натхнення», утворених з префікса in- «в-, на-» і основи дієслова spīro «дихаю»;
латинські форми є, очевидно, в свою чергу, кальками гр. ἐμπνέω (ἐμπνείω)«надуваю, надихаю», ἔμπνοια «дихання, натхнення», до яких зводиться як калька і стсл. (въ)дъхновєниѥ, р. вдохнове́ние (Шанский ЭСРЯ І 3, 32);
форми надиха́ти, надихну́ти, на́дих утворені як власне українські варіанти – кальки до запозичених форм;
бр. натхні́ць;
Фонетичні та словотвірні варіанти
на́дих
«натхнення»
надихну́ти
натхне́нний
натхне́нник
натхне́ння
натхну́ти
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
натхні́ць | білоруська |
ἐμίίπνέω «надуваю, надихаю» (ἐμπνείω) | грецька |
ἔμΉπνοια «дихання, натхнення» | грецька |
inspīro «надихаю» | латинська |
inspīrātio «натхнення» | латинська |
in- «в-, на-» | латинська |
spīro «дихаю» | латинська |
natchnąć | польська |
natchnienie | польська |
na- | польська |
dъxnǫti «дихнути» | польська |
tchnąć | польська |
tchnąć | польська |
вдохнове́ние | російська |
(въ)дъхновєниѥ | старослов’янська |
надиха́ти | українська |
надихну́ти | українська |
на́дих | українська |
nadchnouti | чеська |
nadšení | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України