ВДОВОЛЕНЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
удо́віль «досхочу, уволю»
префіксальне утворення від прислівника дово́лі, що виник із словосполучення до волѣ (пор. др. доволѣ «достатньо»);
Фонетичні та словотвірні варіанти
вдово́лений
вдово́лення
удо́воль
«тс.»
удовольни́ти
(ся)
удовольня́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дово́лі | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України