ВГУРНО — ЕТИМОЛОГІЯ
угу́рний «упертий, норовистий, зухвалий СУМ, Г, Нед; непривітний, грубий, упертий Г, О»
очевидно, фонетичний варіант первісного [огу́рний], що виник унаслідок асиміляції початкового о – у;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вгу́рний
вгу́рно
угу́рно
угуря́ти
«гордувати; бути впертим, зухвалим»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| огу́рний | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України